І саме цієї миті обличчям Страффа проскочила знайома посмішка — й Евенд раптом згадав, за що він так його ненавидить.
— Можливо, ми зможемо домовитися, хлопчику, — промовив Страфф. — Привези мені атій — а я розберуся із Цеттом.
— На це знадобиться час, — відповів Евенд.
— Чому? — поцікавився батько. — Атій же легкий.
— Але його багато.
— Ну не настільки ж багато, аби ти не міг завантажити його на віз та відправити сюди, — наполягав Страфф.
— Усе не так просто, — сказав син.
— Я так не думаю, — посміхнувся старший Венчер. — Ти просто не хочеш мені його віддавати.
Евенд нахмурився.
— У нас його немає, — прошепотіла Вен.
Страфф обернувся до неї.
— Ми не знайшли його, — вела далі дівчина. — Келсьє скинув Пана Всевладаря заради того, аби отримати його атій. Але ми так і не знайшли, де його сховано. Цілком може бути, що він навіть не у місті.
«Неочікуваний поворот…» — подумав Евенд.
Звісно, Вен була схильна діяти, слухаючись своїх інстинктів, — кажуть Келсьє діяв так само. Ти можеш усе ретельно розпланувати, але якщо поруч із тобою Вен — вона легко могла викинути усі твої розрахунки у смітник.
Страфф на якусь мить аж випрямився у кріслі. Здається, він повірив Вен.
— То виходить, насправді вам нема чого мені запропонувати.
«Я мушу здаватися слабким, — згадав Евенд. — Мушу його переконати, що він може захопити місто будь-якої миті, але в той самий час вирішити, що захоплювати Лютадель просто зараз не варто».
Він почав постукувати вказівним пальцем по поверхні столу, намагаючись вдати, ніби нервує.
«Якщо Страфф вирішить, що атію у нас немає… то він із меншою імовірністю ризикуватиме атакувати місто. Адже вигода менша. Ось чому Вен це сказала».
— Вен сама не знає, що каже, — озвався Еленд. — Я сховав атій — навіть від неї. Впевнений, ми зможемо про щось домовитися, батьку.
— Ні, — трохи навіть весело промовив Страфф. — У тебе справді його немає. Зейн теж казав… але я йому не повірив…
Страфф похитав головою і знову зайнявся їжею. Дівчина, що сиділа з ним поруч, не їла — лише тихо сиділа, як елемент інтер’єру. Страфф зробив великий ковток вина і задоволено видихнув.
— Залиш нас, — кинув він Госелль.
Та миттєво послухалась його наказу.
— Іти також, — звернувся Страфф до Вен.
Дівчина розгублено завмерла й поглянула на Евенда.
— Усе гаразд, — повільно промовив він.
Вона задумалась на мить, але потім кивнула. Сам собою Страфф становив для Евенда невелику загрозу, а вона все-таки — з-імли-народжена. Якщо щось піде не так, Вен миттю прийде йому на допомогу. Якщо вона вийде, все буде так, як вони й хотіли, — Еленд виглядатиме слабшим. Він опиниться у кращій позиції, аби протистояти Страффу.
Як вони й сподівалися.
— Я зачекаю надворі, — тихо промовила Вен, виходячи.
27
Він не був простим солдатом. Він був лідером — чоловіком, якого, здається, підтримувала сама доля.
— Отже, — промовив Страфф, відкладаючи виделку вбік. — Скажу чесно, хлопчику, я майже готовий віддати наказ прикінчити тебе.
— Уб’єш свого єдиного сина? — поцікавився Евенд.
Батько лише знизав плечима.
— Я тобі потрібен, — вів далі король. — Аби допомогти перемогти Цетта. Так, ти можеш мене вбити — але користі з цього не отримаєш. Тобі все одно доведеться брати Лютадель силою, а Цетт усе одно зможе на тебе напасти — і навіть перемогти — коли твоє військо стане слабшим.
Страфф посміхнувся, склав руки на грудях та подався вперед, нависнувши над столом.
— Ти помиляєшся як щодо першого, так і щодо другого. По-перше, я вважаю, що якщо я тебе уб’ю, то наступний правитель Лютаделя більш охоче пристане на мої умови. У мене є в місті кілька інформаторів, і вони цю здогадку підтверджують. По-друге, мені не потрібна твоя допомога в тому, аби подолати Цетта. Ми з ним уже уклали угоду.
— Що? — здивувався Евенд.
— А чим, як ти гадаєш, я займався протягом останніх тижнів? Просто сидів і чекав, поки ти мені місто віддаси? Ми з Цеттом поспілкувалися. Місто його не цікавить — йому потрібен лише атій. Ну, і ми домовилися поділити те, що знайдемо в Лютаделі, а потім разом вирушимо завойовувати решту Останньої Імперії. Йому відійде північ і захід, а я піду на схід і на південь. Цетт виявився надзвичайно згідливим чоловіком.