— А чому б йому й не боятися? Безодня — як ми гадаємо, це була імла — убивала його людей. Без сонячного світла не росли зернові культури, а худоба не могла пастися.
— Але якщо Кваан боявся Безодні, тоді він не повинен був виступати проти Аленді, — заперечила террісійка. — Адже той прямував до Джерела Вознесіння, аби перемогти Безодню.
— Саме так, — підтвердив Сейзед. — Але потім Кваан переконався, що Аленді — не Герой Віків.
— А яке це мало значення? Для того, аби зупинити імлу, не потрібна була якась конкретна людина — успіх Рашека це тільки доводить. Перегорни в кінець, прочитай цей уривок про Рашека.
— Є у мене молодий племінник, такий собі Рашек, — прочитав террісієць. — Він ненавидить усе, пов’язане з Хленніумом, ненавидить із пристрастю ревнивого юнака. Та ще більше він ненавидить Аленді — хоча ці двоє ніколи не зустрічалися, — бо Рашек вважає зрадою те, що один із його пригнічувачів повинен бути обраний Героєм Віків. Аленді знадобиться провідник через Террісійські гори. Я наказав Рашеку подбати про те, аби цими провідниками було обрано саме його та його вірних друзів. Рашек спробує повести Аленді в неправильному напрямку, переконати його, знеохотити його або в інший спосіб не дати дійти до цілі. Аленді й не дізнається, що його обманули. На той випадок, якщо Рашек не зможе збити Аленді з пантелику, я наказав йому вбити мого колишнього друга. Надія на це слабка. Аленді пережив замахи на своє життя, війни та катастрофи. І все-таки я сподіватимуся, що у крижаних горах Террісу він нарешті виявиться беззахисним і безпомічним. Я сподіваюся на диво. Аленді не повинен дістатися Джерела Вознесіння, він не повинен заволодіти цією силою.
— Що? — нахмурилась Тіндвіл, відкидаючись назад.
— Гадаю, тут щось не так, — проговорив Сейзед. — Але не можу зрозуміти, що саме.
Террісієць ще раз пробігся по тексту очима.
— Пропоную розбити це все на прості твердження. Рашек — чоловік, який став Паном Всевладарем — був племінником Кваана.
— Так.
— Кваан доручив Рашеку збити зі шляху або взагалі убити свого колишнього друга Аленді Завойовника — того, що поліз у Террісійські гори в пошуках Джерела Вознесіння.
Тіндвіл кивнула.
— Кваан зробив це, бо боявся того, що може статися, якщо Аленді сам заволодіє силою Джерела.
Террісійка підняла палець.
— А чому він цього боявся?
— Як на мене, цілком раціональний страх, — знизав плечима Сейзед.
— Занадто раціональний, — підкреслила Тіндвіл. — Або радше — ідеально раціональний. Але скажи мені, Сейзеде… Ти коли читаєш щоденник Аленді, невже він справляє на тебе враження людини, яка здатна особисто заволодіти такою силою?
Террісієць похитав головою.
— Насправді навпаки. Власне, частково через це у мене настільки неоднозначне враження від цього щоденника — ми ніяк не можемо збагнути, чому описаний у ньому чоловік вчинив так, як, ми вважаємо, він вчинив. Гадаю, саме це й наштовхнуло зрештою Вен на здогадку, що Паном Всевладарем був зовсім не Аленді, а Рашек — його тягоноша.
— А ще Кваан стверджує, що добре знав Аленді, — додала Тіндвіл. — У цьому тексті він кілька разів компліментарно відгукується про нього. Здається, навіть називає доброю людиною.
Так, — підтвердив Сейзед, знайшовши відповідний уривок. «Він — добра людина. Людина, здатна на жертви. Насправді всі його дії — усі спричинені ним смерті, руйнування та біль — приносили йому нестерпні страждання».
— Отже, Кваан був добре знайомий з Аленді, — підсумувала террісійка. — І добре про нього відгукувався. Можна припустити, що свого племінника Рашека він також знав добре. Розумієш, до чого я веду?
Сейзед повільно кивнув.
— Навіщо посилати людину з диким норовом, яка керується заздрістю та ненавистю, щоб убити того, кого ти вважав добрим і гідним? Дивний вибір.
— Саме так, — погодилась Тіндвіл, поклавши руки на стіл.
— Але, — зазначив террісієць, — ось у цьому місці Кваан каже, що «сумнівається, що якщо Аленді таки дістанеться Джерела Вознесіння та візьме силу, він її потім віддасть в ім’я більшого блага».
Террісійка похитала головою.
— Нісенітниця якась, Сейзеде. Кваан кілька разів згадує у тексті, як він боїться Безодні, а потім намагається завадити зупинити її, пославши повного ненависті молодика убити поважного та мудрого лідера. Кваан фактично віддав цю силу в руки Рашеку — якщо він так боявся, що Аленді отримає цю силу, чому він не боявся, що нею заволодіє Рашек?
— Можливо, ми бачимо це все з ясністю людей, які вивчають події, які вже сталися, — припустив террісієць.