І всі вони одночасно накинулись на неї.
Двох ударів вона змогла уникнути. Але третій поцілив їй просто в бік. Удар був дуже потужний — дівчина покотилася бруківкою, аж поки не налетіла на дерев’яні двері якоїсь крамниці. Пролунав хрускіт — на щастя, це були двері, а не її кістки, — і Вен розтягнулася на землі, випустивши з рук кинджали. Звичайна людина від такого б просто померла. Але завдяки п’ютеру її тіло і не таке могло витримати.
Вен перехопило подих, вона силою волі змусила себе піднятися та запалила олово. Метал вигострив її відчуття — включно з больовими, — і вона раптом прийшла до тями від шоку. Бік дівчини болів від удару. Але вона просто не могла зупинитися. Де тут зупинишся, коли на тебе мчить, вимахуючи над головою ціпком, громило.
Вен присіла під дверима, запалила п’ютер і впіймала обома руками занесений для удару ціпок. Дівчина заричала, відвела свою ліву руку, а тоді вдарила ціпок кулаком з усієї сили, з одного маху розтрощивши його на тріски. Громило спіткнувся, і Вен гупнула йому межи очі своєю половиною зламаного ціпка.
Оглушений чоловік, утім, втримався на ногах.
«Та як із цими здоровилами битись! — подумала вона. — Треба продовжувати рухатись».
Вен кинулась убік, не звертаючи уваги на біль. Громила спробували були побігти за нею, але дівчина була легшою, тендітнішою та — що набагато важливіше — швидшою. Вона оббігла їх, повернувшись до монетостріла, димника та смикача. Поранений громило знову позадкував, збираючись захистити їх.
Коли Вен опинилась достатньо близько, монетостріл з обох рук жбурнув у неї по жмені монет. Вен їх «відштовхнула», а тоді «притягнула» до себе монети з капшука на поясі чоловіка.
Капшук монетостріла рвонув до Вен, і вбивця здивовано зойкнув. Капшук був міцно прив’язаний до поясу чоловіка, і його «потягнуло» до дівчини. Громило, намагаючись зупинити монетостріла, вчепився в нього.
Оскільки вбивці тепер не рухались, до них «потягнуло» саму Вен. Вона запалила залізо, піднялась у повітря і замахнулась кулаком. Монетостріл закричав і смикнув шнурок, намагаючись звільнити капшук.
Але занадто пізно. Вен за інерцією полетіла вперед і засадила своїм кулаком просто у вилицю монетостріла. Його голова неприродно закрутилась, шия хруснула. Приземлившись, Вен врізала ліктем просто у підборіддя здивованого громила — і одразу ж з усієї сили додала ногою в борлак.
Ніхто з них більше не намагався піднятися. Усі троє лежали. Нічийний тепер капшук з монетами впав на землю, розв’язався, і з нього посипалися мідними іскорками на бруківку навколо Вен сотні монет. Не звертаючи уваги на пульсування у лікті, вона обернулася до смикача. Той — на диво спокійний — стояв, закрившись своїм щитом.
У дівчини за спиною пролунав тріск. Вен закричала — її занадто чутливим завдяки дії олова вухам цей раптовий звук здався просто оглушливим. Голову дівчини простромив біль, вона затиснула вуха долонями. Вона зовсім забула про димника — той стояв, тримаючи в руках дві довгуваті тарахкавки, за допомогою яких він і видавав цей різкий і голосний звук.
Рухи та реакції, дії та наслідки — це сама сутність алломантії. Олово дозволяло її очам бачити крізь імлу — це давало перевагу перед убивцями. Але водночас завдяки олову її слух ставав винятково чутливим. Димник знову підняв свої дерев’янки. Вен заричала, підняла з бруківки жменю монет і жбурнула ними у димника. Звичайно, смикач миттю «притягнув» їх на себе. Монети вдарилися у щит і полетіли в різні боки. Ще поки вони були в повітрі, Вен обережно штовхнула одну з монет так, аби вона впала за спиною вбивці.
Чоловік, не помітивши маніпуляцій Вен, опустив щит. Дівчина «потягнула» монету до себе — і вона увійшла йому просто у спину. Смикач упав на бруківку, не видавши ані звуку.
«Четвертий».
Усі застигли на місці. Громила, що бігли до неї, раптом зупинилися, а димник опустив свої тарахкавки. У нападників не залишилося більше монетострілів або смикачів — словом, нікого, хто міг би «штовхати» або «притягувати» метали, — а Вен стояла ніби посеред моря монет. Якщо вона скористається ними, навіть громила довго не протримаються. Усе, що їй потрібно зробити, — це…
Раптом ще одна монета прошила повітря — вона прилетіла з даху, де стояв Наглядач. Вен вилаялась і пригнулась. Але монета призначалась не їй. Вона вдарила просто в лоба димнику. Чоловік замертво завалився на спину.