14
І все-таки усі, хто знає мене, розуміли, що я не здамся без бою. Якщо я вже за щось чіпляюся, то невідступно слідую за ним.
Террісійка різким рухом розірвала мотузки, і вони впали на підлогу.
— Вен? — сказав Еленд, замислившись раптом, чи з цією жінкою взагалі мало сенс взагалі розмовляти. — Здається, час тобі вже увійти.
— Насправді її тут немає, — промовила террісійка, розтираючи зап’ястя та підходячи ближче. — Кілька хвилин тому вона вирушила обходити місто. Тому я й дозволила себе упіймати.
— Зрозуміло, — промовив король. — Доведеться кликати варту.
— Не будьте йолопом, — відповіла жінка. — Якби я хотіла вас убити, я б устигла зробити це до того, як вони повернуться. Просто помовчте трохи.
Висока террісійка повільно обійшла довкола столу, вивчаючи короля поглядом, ніби торговець — предмет меблів на аукціоні, — Евенду аж ніяково зробилося. Нарешті вона зупинилась і приклала палець собі до вуст.
— Випряміться, — скомандувала вона.
— Перепрошую?
— Ви горбитеся, — пояснила жінка. — А король повинен триматися з гідністю завжди — навіть коли він із друзями.
— Дякую за пораду, — нахмурився Еленд, — але…
— Ні, — перебила його террісійка. — Не мніться ж. Наказуйте.
— Перепрошую? — знову сказав Еленд.
Жінка зробила крок уперед, поклала руку королю на плече та натиснула, змушуючи його випрямитись. Після цього вона знову відійшла назад і злегка кивнула.
— Розумієш, — промовив Евенд, — я все-таки…
— Ні, — знову перебила його террісійка. — Вам слід говорити впевненіше. Те, як ви себе подасте — слова, дії, постава, — визначатиме те, як судитимуть про вас люди і як вони вас сприйматимуть. Якщо ви кожне своє речення починатимете м’яко та невпевнено, ви здаватиметеся м’яким та невпевненим. Будьте сильнішим!
— Що відбувається взагалі? — не стримався Евенд роздратовано.
— Ну от! — вигукнула жінка. — Нарешті!
— Ти сказала, що знаєш Сейзеда? — поцікавився Евенд, борючись із бажанням згорбитися знову.
— Ми знайомі, так, — відповіла жінка. — Мене звати Тіндвіл; я, як ви вірно вгадали, хранителька з Террісу.
Вона постукала ногою об підлогу та похитала головою.
— Сейзед попереджав мене щодо вашого неохайного зовнішнього вигляду, але я, сказати чесно, гадала, що король просто не може так себе занедбати.
— Неохайного? — не зрозумів Евенд. — Перепрошую?
— Та годі вже перепрошувати! — не витримала Тіндвіл. — Припиніть питати! Кажіть, що думаєте. Якщо не згодні з чимось, то заперечуйте, — але не треба залишати інтерпретацію ваших слів на мій розсуд.
— Ясно. Все це неймовірно цікаво, — промовив Евенд, наближаючись до дверей, — але я цього вечора волів би уникати образ. Тому, якщо дозволите…
— Евенде Венчере, ваш народ вважає вас дурнем, — тихо промовила Тіндвіл.
Король негайно зупинився.
— Зібрання — той владний орган, який ви створили — вас ігнорує. Скаа впевнені, що ви не зумієте їх захистити. Та навіть ваші близькі друзі розробляють свої плани за вашої відсутності, бо вважають, що ви нічого особливого запропонувати не зможете.
Евенд заплющив очі й вдихнув глибоко та повільно.
— У вас є цікаві ідеї, Евенде Венчере, — сказала Тіндвіл. — Королівського розмаху ідеї. Але ви — не король. А людина може вести за собою інших тільки тоді, коли інші визнають її лідерство, і влади в людини може бути рівно стільки, скільки дають йому його піддані. Навіть найгеніальніші ідеї у світі не врятують вашого королівства, якщо їх ніхто не стане слухати.
— Я за минулий рік перечитав, — обернувся Еленд, — усі книжки про лідерство та урядування в чотирьох бібліотеках.
Тіндвіл здивовано вигнула брову.
— Підозрюю, ви на це витратили море часу, який слід було провести, спілкуючись зі своїм народом та навчаючись бути правителем.
— Книжки — дуже важливі, — заперечив Еленд.
— Але дії — іще важливіші.
— І де ж мені було навчитися, як діяти правильно?
— У мене.
Еленд завагався.
— Вам повинно бути відомо, що кожен хранитель спеціалізується у певній галузі, — взялася пояснювати Тіндвіл. — Оскільки кожен з нас здатен запам’ятати обмежений обсяг інформації, доводиться обирати, на що саме витратити цей обсяг. Наш спільний друг Сейзед спеціалізується на релігіях.
— А яка твоя спеціалізація?
— Біографії, — відповіла вона. — Я вивчала життєписи генералів, королів та імператорів, імена більшості яких ви навіть не чули. Розуміння теорії політики та лідерства, Еленде Венчере, — це не те саме, що розуміння життя людей, які сповідували ці принципами.