— Тут ваша еволюція, Джо. Від початку до війн кроманьйонця. Немає даних тільки за останні двадцять тисяч років.
— Рай для палеонтолога, Климе. Та й для антрополога теж.
Я помовчав.
— Климе, а технічний зал у тебе є?
— Є, але там тільки камінь і перша бронза.
— Тоді маю що тобі подарувати. Поки що тільки в записах. Приймеш?
— Із задоволенням.
Три години пролетіли швидко.
— Джо, за вашим звичаєм треба б тебе пригостити. Але я просто проґавив цей момент і не встиг підготуватися. Так що вибач.
Я відчув, що справді зголоднів.
— Це не проблема, Климе. Можемо пообідати у мене на катері. Запрошую.
— Не будемо перевантажувати першу зустріч. Не востаннє бачимося.
— Тоді дозволь мені попрощатися.
— Джо, повертайся звичайним курсом. Можеш не вибирати маскуючого курсу, розташування ваших світів мені відомо. Можу показати.
— Покажи.
Виникла голограма з повною картою Федерації.
— Переконав. Представити тебе членам екіпажу?
— А чому б ні?
Я залишив Камінь і повернувся в катер. Візуалізована Грейс привіталася з Климом як ні в чому не бувало, начебто бачилися тільки вчора.
Семмі теж доброзичливо рикнув і простягнув лапу. А Клим подивився йому в очі й сказав:
— Здрастуй, симуре.
І додав, дивлячись на мене:
— Я цю расу вже бачив. Правда, давно.
А я зловив себе на думці, що вже починаю звикати до неможливого. Спочатку Семмі, потім гріни, Кет, Лео, тепер Клим.
Помовчавши, Клим несподівано сказав:
— Розкажи про свою цивілізацію в рамках, що допускає твій регламент.
Я машинально відкинувся в кріслі, збираючись з думками. Маю право, чи не маю?
— Хороше питання, Климе. Відразу й не відповіси. Те, що я розповім, є тільки моєю особистою точкою зору як типового представника нашої частини раси. Почну з того, що маємо сьогодні. Ти вже знаєш, що наша Федерація Світів займає в просторі деяку зону. Ця частина простору обмежена однією зовнішньою та низкою внутрішніх поверхонь складної форми. Зовнішня поверхня постійно розширюється в міру вивчення. Внутрішні кордони, що обмежують деякі зони, незмінні, як правило. Ми практично ніколи не перетинаємо цих кордонів і вивчаємо те, що відбувається в цих зонах, дистанційно. Перша така зона виникла на зорі нашої космічної історії. Це наш біль і найчорніша пляма раси. Вона ізолює нашу колиску — Сонячну Систему й улюблену Землю від решти Галактики. Населена зона теж людьми. Ця частина раси складається з двох фактично різнорідних цивілізацій. Внутрішня частина, що займає Землю і Місяць, називає себе Союзом П’яти Імперій. Ми маємо з ними стосунки, які в давнину називалися дипломатичними. Всю іншу частину Сонячної системи займає Асоціація спейсерів, що жорстко ізолює Союз П’яти Імперій, але одночасно веде з ним активну торгівлю. Між нами і спейсерами теж нормальні дипломатичні стосунки. Решта зон була обмежена нами, виходячи з головного принципу Федерації Світів: Розум у Всесвіті понад усе. Якщо наші розвідники виявляють будь-які прояви розумного або такого, що йде до розумного життя, відразу ж доступ у ці світи припиняється. Створюються науково-дослідницькі групи, які тільки спостерігають за розвитком розуму і не втручаються. Звичайно, з цього правила є винятки. Ми запобігаємо випадковим катастрофам на кшталт падіння астероїдів-убивць й іноді надаємо допомогу окремим представникам розумної раси. Але кожен такий випадок обговорюється в Комітеті.
— Якщо він отримує розголос?
— Климе, з тобою приємно мати справу. Таких зон, названих зонами контролю, зараз 22. Цілих 22, всього лише 22 зі 100 000 досліджених зоряних систем. Вибирай, Климе, що тобі ближче. Є ще одна дивна зона, ближча до центру нашої галактики. 300 років тому наші розвідники, виконуючи рутинну роботу, наштовхнулись на певний бар’єр, що фактично перешкоджав їхньому просуванню. Перешкоджав вороже, з нашої точки зору. Зважаючи на те, що загинули або зникли люди, ми відправили туди збройну, але все ж мирну експедицію. Але й друга експедиція не змогла встановити розумного контакту і знову заплатила людськими життями, не рахуючи техніки. Фізично це абсолютно інертний бар’єр, який поглинає все матеріальне. Ці події отримали в нашій історії назву Дивна війна, бо ми жодного разу не побачили супротивника або його техніку. Ми жодного разу не отримали ніякого послання або відповіді на наші спроби встановити контакт. Аналізуючи ці події, ми прийшли до висновку, що мали справу з автоматизованою неінтелектуальною захисною системою невідомої цивілізації або раси. Так, Климе, ми знаємо на своєму гіркому досвіді, що одна раса може породити дві й більше цивілізацій. Тоді ж Комітет прийняв рішення не заходити в сферу радіусом 5 кілопарсеків від центру зони. Ось це і є найбільша Terra Incognita нашої Федерації — зона «W». Є ще 17 умовно закритих для вільного відвідування зон. Це планети й планетні системи загиблих цивілізацій. Там працюють тільки археологи й аналітики. Дивно, але деякі з цих цивілізацій припинили своє існування практично одночасно.
— Цікаво, Джо. Я теж не знаю природи зони «W». Схоже на нематеріальний бар’єр або щось, що виходить за межі моїх уявлень про матерію. І ще. За моєю статистикою зазвичай одна раса — це одна цивілізація.
— Кепсько, Климе.
— Джо, а що скажеш про розшарування в спільнотах землян і спейсерів?
— Сумна картина.
І розповів Климу про землян і спейсерів. На Землі сформувалися три основні класи. Еліта — «золота когорта» або «безсмертні». Це приблизно 15000 найзаможніших людей, які мають довільний термін життя, постійно мешкають на поверхні Землі й Місяця. У їхньому приватному володінні практично все на Землі й Місяці. Їм належить влада. Менеджмент — близько десяти відсотків населення. Державні службовці, силовики, керуючі приватними компаніями, наука і верхівка шоу-бізнесу. Мають чітко визначений пенсійний вік, право купувати продовження життя, живуть на поверхні Землі й Місяця. А сірі — це всі інші. Мають обмежене право власності. Для них доступна медицина, яка підтримує здоров’я, але складніша медична допомога платна й дорога. Живуть на підземних рівнях, на поверхні бувають тільки у службових обов’язках, вимушено й неохоче.
Правда, були ще дисиденти, нечисленні групки незгодних з таким устроєм суспільства, які жили в тунелях нижче населених рівнів і займалися диверсіями та агітацією. Напевно, їх винищили. Така структура суспільства усталилася, міжкласові переходи практично виключені. Соціальні ліфти всередині двох нижніх класів працюють. Все закамуфльовано, і Земний Союз, на перший погляд, взірець демократії. Однак найнебезпечніше те, що всі три класи поступово розходяться генетично. Генні й медичні технології поліпшуються для перших двох груп і не стають доступнішими для третьої.
Спейсери не чіпають свій геном, але розходяться на дві групи фізіологічно. Одні більшу частину часу проводять у просторі і вважають за краще знижену гравітацію, звідси зміни кістково-м’язової системи та метаболізму. Інші більшу частину часу проводять на Марсі, а в просторі підтримують нормальну гравітацію. Поки що так, Климе.
— Для першої зустрічі у нас достатньо інформації. Якщо хочеш, то візьми комунікатора. Це оперативний зв’язок.
Комунікатором виявився важкуватий темний брусок грамів двісті в прозорій оболонці.
— На вигляд звичайне залізо, Климе.
— Так, але працює, не сумнівайся. Налаштований на твою біометрію.
— А радіус дії?
— Тобі вистачить, Джо. Коли побачимося наступного разу, розкажи детальніше про розкол вашої раси. До зустрічі, Семмі, Грейс і Джо.
І зник. А я перейнявся останнім запитанням Клима.
Кінець непростого рейсу
Нарешті повертаємося. Семмі вельми задумливий і відлежується в операційному відсіку, Грейс теж відмовчується. Чергове потрясіння в особі Клима наводить на філософські думки. Не ми перші розумні у Всесвіті, і гріни теж. Скільки ж часу стоїть Межовий Камінь? Клим щось казав про океани Землі, а це було з мільярд років тому. Мізки страйкують. А про можливості Клима можна тільки здогадуватися.