Прошу уваги! Підсумки голосування: „за“ — 1709 (89,6%), „проти“ — 55 (2,9%), „утрималися“ — 143 (7,5%).
Отже, громадяни Республіки Марс! Вітаю вас з вибором!
Минуло п’ятнадцять хвилин, які назавжди залишаться в пам’яті причетних. Монітори показували те, що відбувалося на всіх майданчиках і вахтах Вулика.
Для управління Республікою Марс необхідний уряд або Комітет Управління. Суть не в назві. Я хочу запропонувати вам провести вибори Комітету за два місяці після того, як ситуація стабілізується. Протягом цього часу управління має залишитися в руках Ради Острова. За цей час ми обговоримо й затвердимо Регламент (Конституцію), а також визначимо оптимальну структуру Комітету.
Вся потрібна для роздумів інформація буде в мережі сьогодні до вечора».
Минуло півтисячі років, але цей період залишається доволі темною плямою навіть для земних істориків. Точніше, багато хто знає факти, але вважають за краще не торкатися цієї теми. Населення ж усіх п’яти імперій знає лише те, що брудні косміти колись втекли з Землі від правосуддя, розділилися на дві банди — спейсерів і федератів, і тепер нахабно заважають землянам вільно переміщатися в просторі і вступати у володіння законно придбаними ближніми та дальніми зоряними системами. Маячня, як на наш погляд. З точки зору земної ментальності — реальність.
Я відклав убік прочитане і взяв наступний стос аркушів, що стосуються часів Республіки Марс.
Стосунки з Землею
Після оголошення незалежності Марса пройшло небагато часу. Відносини з Землею погіршувалися, аж до відправки на початку 2031 року спільної каральної експедиції Росії і США на двох кораблях. Віддаючи належне екіпажам обох шаттлів, воювати вони не стали і після переговорів повернулися на Землю. Марсіанські кораблі КХ навіть допомогли їм в розгоні.
Чи була на бортах ядерна зброя, залишилося нез’ясованим. Але, зважаючи на відмову від огляду, була. Аналіз траєкторії рейсу показав, що на шаттлах вже були прототипи гравіприводу, хоча Острів ще не передавав своїх технологій. Після оголошення незалежності обраний Комітет Управління відстрочив передачу гравіприводів Землі на півтора року. Були пропозиції взагалі не передавати технологію, враховуючи недружню позицію партнерів, однак, ґрунтовно все зваживши, вирішили передати, але з відстрочкою у вигляді технічної документації без промислового зразка. Що й зробили за рік у грудні 2031 року.
Тим часом вал судових позовів до Острову брав своє. Довелося залишити аргентинський полігон. Жалю особливого не було, об’єкт зробив свою справу і був уже не потрібен. Сам Острів зуміли втримати, приписали його в порту Гавани і здали в довгострокову оренду приватній турфірмі (афілійованій, звичайно). Фірма заробляє на туристах, але як стартовий майданчик і дослідницька станція об’єкт втрачено.
База «Паросток» була блокована прямо на орбіті російськими і американськими кораблями. Працювати стало практично неможливо. Але приватні корпорації, насамперед Японії, продовжували виконувати контракти і чітко за графіком відвантажували продукцію, в основному різноманітні комплектні виробничі лінії. А перевалка йшла через «Паросток». Щойно закінчився останній контракт, базу довелося залишити. З Марса прийшов модернізований величезний М10, узяв лабораторне обладнання «Паростка», останній вантаж з Землі (три комплектних заводи), тягачі КЗ, що працювали за контрактами, і весь персонал — громадян Марса і добровольців. Набралося 1570 осіб і 4000 тонн вантажу.
5 травня 2031 року мошкара земних кораблів, що всіляко заважали роботі, знехотя розступилася і відкрила коридор для М10. Капітан переговорив з командувачем земної ескадри, своїм давнім хорошим знайомим, погодив момент старту і полетів, супроводжуваний камерами провідних медіа. Недостатньо просто сказати, що М10 полетів. Стометровий велетень масою шістдесят тисяч тонн рушив із прискоренням у сімдесят g! Це був обдуманий крок, демонстрація сили політикуму і одночасно сигнал майбутнім добровольцям. Але політики все одно вважали, що вони додушать і ліквідують Вулик, як випадковість, що не вписується в магістральний шлях розвитку людства. Незначний технологічний відрив ролі не відіграє, надто відрізняються ресурсні бази Землі і Вулика.
Такі думки ненав’язливо навіювалися марсіанам деякими членами земних дослідницьких груп. Іноді небезуспішно. Однак настрій маленької республіки був нормальним. Відзначалися свята, гулялися весілля, проводилися змагання. У суспільному житті колонії на рівних брали участь всі: і громадяни Марсу, і земні вчені. Була ще одна цікава подія. Наближався Новий Рік, 2031-й. Різко підскочив трафік з Землею, привітання, спілкування з рідними й друзями, замовлення подарунків. Все, як у людей.
Перед Різдвом зібралися в новому спорткомплексі. Було багато привітань, промов, традиційна концертна програма. Відеозапис прекрасно зберігся. Я виділив один виступ, прийнятий присутніми доволі непогано, але сприйнятий, як побажання, в дусі новорічних вітань.
Спіч Олександра Смаги
З виступу Олександра Смаги, Хранителя наук Комітету, заступника з наукових питань:
«Шановні колеги! Ми вже два роки тут живемо й працюємо. І нас вже більше п’яти тисяч! Але це тут два роки. Прикладними космічними дослідженнями займаємося вже десять років! А це, можна сказати, ювілей! Отож пропоную відзначити.
У залі вибухнуло пожвавлення.
Що ми зробили за десять років? Давайте згадаємо.
1. Місячна програма. Виконана спільно з американцями і японцями.
Знайшли воду, підповерхневі порожнини. Життєвих форм (ЖФ) і слідів розумної діяльності (РД) немає.
2. Пояс астероїдів. Провели побіжний огляд. Слідів РД і ЖФ немає. Але з найдені дуже перспективні рудні прояви.
3. Рейд на Європу, Ганімед, Каллісто, Титан. Виконали силами Острова. Іо, Каллісто: вода є, мікро ЖФ є, РД немає. Титан: ЖФ двох бактеріальних типів, РД немає. Європа: є вода, різноманіття ЖФ, проявів РД поки не виявлено. Залишили б автономних підводних човнів і 6 поверхневих станцій.
4. Пояс Койпера. Оглянули кілька об’єктів. Слідів РД і ЖФ немає.
5. Венера. Знайдено мікро ЖФ в атмосфері, РД немає.
6. Меркурій. З найдено порожнини з мікро ЖФ, РД немає. Виявлено явно техногенний об’єкт, який зблизька виявився нашим розбитим сміттєвим контейнером (Ці слова викликали пожвавлення й сміх).
Отже, підсумки: За 10 років доступними нам засобами і методами ми оглянули людську вотчину і не виявили ніяких проявів нелюдської РД. Жодних. Можливо, ми погано, не там або не так шукали. Можливо, ще не прийшов час. Хто знає. Але обов’язково знайдемо! Не тут, то ще десь!
Вітаю всіх з Новим Роком, а християн — з Різдвом Христовим!»
Звісно, можна було б сказати, що слова Олександра Смаги були віщими. Але він точно знав, про що казав. І це доводить наступний аркуш, гранично скупа хронологія роботи станції Бета, якою беззмінно керував Смага. Інформацію ледь вдалося зібрати мені по крихтах в архівах Комітету. Чомусь частина даних досі засекречена.
Проект «Альфа»
Проект Альфа розпочато влітку 2024 усним розпорядженням Шефа.
Легенда проекту: полігон випробувань нових катерів серії К.
2024 — 2025 роки. Теоретична підготовка, розробка лабораторного зразка.
Вересень 2025 року. Відстикування від «Паростка» і вивід на постійну орбіту станції «Бета».
Вересень 2025 — лютий 2026 року. Експериментальна частина на Беті.
Лютий 2026 року. Запуск і повернення першого зонду на 0,3 парсека.