Кріс не стрималася від реготу.
— Ну гаразд, нехай проспиться. Але тобі краще побути трохи тут, бо ж раптом він прокинеться, — попросила вона. — Ти не заперечуєш?
— Ні, звісно, що ні.
У вітальні Мері Джо Перрін сиділа самотньо в куточку. Була замислена. І стурбована. Кріс хотіла була долучитися до неї, але змінила думку й рушила натомість до Даєра, що сидів за піаніно. Даєр урвав гру й звернувся до неї:
— Ну, люба господине, а чим розважити вас? Можемо запропонувати вам скидку на новену, дев’ятницю.
Кріс розсміялася разом з усіма присутніми.
— Я воліла б почути про те, що відбувається під час чорної меси, — сказала вона. — Отець Ваґнер казав, що ви в цьому ділі фахівець.
Гості біля піаніно заінтриговано принишкли.
— Та ні, який там фахівець, — сказав Даєр, легенько торкаючи клавіші. А чому це ви згадали чорну месу?
— Ну, просто хтось тут говорив про… ну, про те, що виявили недавно в церкві Святої Трійці, і…
— Маєте на увазі осквернення? — перебив її Даєр.
У розмову втрутився астронавт:
— Гей, чи хтось нам пояснить, про що тут ідеться? Нічого не розумію.
— Я теж, — додала Елен Клірі.
Даєр забрав руки з піаніно й подивився на них.
— Ну, у тій церкві знайшли певні сліди осквернення, — пояснив він.
— І що саме? — запитав астронавт.
— Не варто вдаватися в деталі, — порадив йому отець Даєр. — Скажімо, там були всілякі паскудства.
— Отець Ваґнер казав, що це, за вашими словами, скидалося на чорну месу, — підказала Кріс, — тому я й зацікавилася, що в таких випадках відбувається.
— Ой, та я й не так багато про це знаю, — сказав Даєр. — Якщо чесно, то найбільше я дізнався від іншого джеба в кампусі.
— А що таке «джеб»? — поцікавилася Кріс.
— Так називають єзуїтів. Отець Каррас, він справжній фахівець у таких речах.
Кріс раптом насторожилася.
— О, це той смаглявий священик зі Святої Трійці?
— Ви його знаєте? — запитав Даєр.
— Ні, просто чула, як про нього згадували, не більше.
— Здається, він написав колись на цю тему статтю. Таке собі психіатричне дослідження.
— Тобто? — перепитала Кріс.
— Що тобто?
— Ви хочете сказати, що він психіатр?
— Ну звісно. Вибачте мені. Я припускав, що ви це знаєте.
— Слухайте, та хтось мені розтлумачить, про що йдеться?! — почав добродушно вимагати астронавт. — Що справді відбувається на тих чорних месах?
Даєр знизав плечима.
— Скажімо, усілякі збочення. Блюзнірства. Непристойності. Зловісна пародія на месу, під час якої поклоняються не Богові, а сатані, приносячи інколи в жертву людей.
Елен Клірі викривила в посмішці вуста, похитала головою й відійшла геть, примовляючи:
— Це вже занадто моторошно для мене.
Кріс не звернула на неї уваги.
— Але як це можна знати? — спитала вона в молодого єзуїта. — Навіть якби такі речі, як чорна меса, й існували, хто розповідав би про те, що там діється?
— Ну, — сказав Даєр, — я припускаю, що здебільшого це вивідували в людей, яких упіймали й змусили зізнатися.
— Ой, та годі вам, — втрутився декан. Він щойно непомітно долучився до решти. — Ці зізнання, Джо, нічого не варті. Людей піддавали тортурам.
— Не всіх, тільки пихатих, — незворушно відповів Даєр.
Присутні нервово захихотіли. Декан звірився з годинником.
— Ну, мені вже час іти, — сказав він Кріс. — Маю о шостій відправити месу в капличці Далґрен.
— А я правлю музичну месу, — засяяв Даєр. Тут його очі приголомшено розширилися, побачивши щось за спиною Кріс, і він миттєво споважнів. — Здається, хтось до нас прийшов, місіс Макніл, — застеріг він, кивнувши в той бік головою.
Кріс озирнулася. І аж зойкнула, побачивши Реґану в нічній сорочці. Дівчинка стояла й мочилася просто на килим. Утупившись невидющими очима в астронавта, вона промовила дивним, наче чужим голосом:
— Ти скоро помреш там, нагорі.
— О Боже! — вигукнула Кріс, кинувшись до доньки. — О Боже, дитинко, що ти, що з тобою! Ходімо нагору!
Вона схопила Реґану за руку й потягла її геть, а тоді озирнулася на зблідлого астронавта.
— Мені так прикро! — почала вибачатися тремтячим голосом Кріс. — Вона нездужає. Їй, напевне, щось наснилося. Вона не тямить, що каже!