Directorium Inquisitorium — Домініканця Емерика Жірона. – Еймерік Жіроннський (1320-1399) — іспанський інквізитор, автор «Посібника з інквізиції».
декілька місць у Помпонія Меля… — Мела Помпоній (І ст.) — римський географ, автор напівфантастичних описів Африки та її мешканців.
Vigiliae Mortuorum Secundum Chorum Ecclesiae Maguntinae. — Застороги смертним прихильникам Маґунтинської церкви (латин. ).
“Mad Trist” — Лянсельота Каннінґа – «Шалена печаль» сера Ланселота Кеннінґа — найімовірніше, вигаданий По автор і його твір.
… коли я поклав руку на його рамени… — Рамени — плечі.
«Тінь» (Shadow — A Parable). Написано ймовірно у травні 1833 року. Перші публікації: вересень 1835 року — у журналі “Southern Literary Messenger” (Річмонд, Вірджинія); 1840 рік — в авторській збірці «Гротески та арабески»; 31 травня 1845 року — в газеті “Broadway Journal” (Нью-Йорк); 1850 рік — в посмертній авторській збірці «Праці» (“Works”), II том.
(Казка). – Петро Карманський переклав “A Parable” як «Казка». В перекладі Олени Фешовець більш точний варіант – «Притча».
О горе! а однак я іду долиною Тїни. Псалом Давида. — Псалом 23.
… співали пісні Анакреонта. — Анакреонт (бл. 570-478 до н. є.), давньогрецький поет, що оспівував радощі життя.
… пісні сина Тейоса. — Теос — давньогрецьке місто-держава, в котрому народився Анакреонт.
Морелля (Morella). Вперше новела опублікована в квітні 1835 року в «Southern Literary Messenger». Виправлена редакція перевидана в листопаді 1839 року в «Burton's Gentleman's Magazine». Перша публікація включала в себе вірш «Гімн» (Hymn) з 16 рядків, цей гімн за сюжетом співала Морелла. З останнього прижиттєвого видання розповіді (The Broadway Journal 21 червня 1845 роки) гімн був виключений автором і з тих пір публікувався окремо під назвою «Католицький гімн» (A Catholic Hymn). В даному українському перекладі Петра Карманського відсутній епіграф до новели. Епіграфом до цього твору По зробив цитату з діалогу Платона «Бенкет» (в оригіналі, грецькою мовою), котру можна перекласти так: «Собою, лише собою, у своїй вічній єдності».
… прешбурського виховання. — Тобто виховання у місті Пресбурзі, як називали німці Братиславу – столицю словаччини.
… як Гінном змінив ся в Ґегенну. — Біблійна назва пекла «геєнна вогненна» походить від так званої «долини плачу» Гінном неподалік від Єрусалима.
… пантеїзм Фіхтого… — У філософії німецького вченого Йоганна Готліба Фіхте (1762-1814) велике значення мало протиставлення «Я» та «не Я», тобто навколишнього світу, природи, що, на його думку, є джерелом пізнання та руху.
… уміркована Палінґенезія Пітаґорейців… — Палінґенезія — вчення про безсмертя душі (гр.). Піфагорейці — послідовники давньогрецького філософа, релігійного й політичного діяча, математика Піфагора Самоського (VI ст. до н.є.), який вважав числа основою всього сущого. Піфагорейці вірили в метемпсихоз — переселення душ.
… які розвиває Шеллінґ... — Вчення Шеллінґа — мається на увазі комплекс ідей німецького філософа Фрідріха Вільгельма Шеллінґа (1775-1854) про тотожність природи і свідомості, об'єкта і суб'єкта.
… д. Льоке… — Локк Джон (1632-1704) — англійський філософ, у своїй праці «Міркування про людський розум» доводив, що нема природжених ідей, вони виникають з людського досвіду.
… principium individuationis… — особисте начало (латин.).
… як рожі з Пестум, два рази до року. — Давньоримські поети Вергілій, Овідій, Марціал та інші згадували, що в римському місті Пестумі, славному своїми квітами, троянди цвіли двічі на рік.
… ігру Теоса… — Тобто музикування Анакреонта (дивіться примітку до тексту «Тінь»).
Маска червоної смерти. Уперше цю новелу Едґара Аллана По було надруковано у травні 1842 року в філадельфійському журналі “Lady's and Gentleman's Magazine” під назвою «Маска Червоної Смерті» (англ. “The Mask of the Red Death”) з підзаголовком «Фантазія» (англ. “A Fantasy”). За цю публікацію По отримав гонорар 12 доларів. 19 липня 1845 року виправлена новела була надрукована в нью-йоркській газеті “Broadway Journal” під усталеною нині назвою “The Masque of the Red Death”, котра буквально перекладається як «Маскарад Червоної Смерті».