Лізин співбесідник насторожився:
— Що, інше?
— Сила. Ця людина пригнічувала силу, що була в мені. А ми не повинні пригнічувати того, що сильніше за нас. Можемо, але не безкарно. Такий закон природи. Якщо перекласти людською мовою, це як ранги в Інквізиції. Ви можете накричати на Інквізитора вищого рангу, але, найімовірніше, матимете неприємності.
Натякаючи на ситуацію, що сталася першого дня, Ліза, мабуть, поцілила. Слідчий трохи збілів на лиці, але продовжив.
— Ваші припущення виправдалися? — запитав.
— Не знаю, це могло бути випадковістю, — відповіла Ліза.
— А якщо забути про збіги?
— Коли склянка вибухнула, я зрозуміла, що енергія вийшла назовні. Усе втілилося у вибуху. Я тоді подумала: в більшості випадків нічого не відбувається, але ж енергія відчуттів, навіть якщо не можемо її бачити, зберігається. А отже, йде кудись, десь накопичується, збирається в одну хмару, й оскільки вона маркована — прив’язана до певної людини, то ця хмара супроводжує цю людину. Я подумала тоді — краще, коли щось одразу стається, а не летить у хмару. Бо гроза, коли чаша переповниться, буде страшною.
— Що відбувалось далі?
— Гроза.
— Тобто? — не зрозумів її слідчий.
— Рік минув спокійно, відтак почалася гроза. Небо стало всюди бити блискавицями цю людину. Мені було страшно.
— Ви все бачили? Чи виникало бажання допомогти тій людині?
— Так.
— Допомогли?
— Так, по змозі, але зупинити грозу не пощастило.
— Яким чином ви допомагали? — слідчий зовсім розслабився і йшов на автоматі, лише деталізуючи якісь дрібниці.
Лізу, навпаки, спогади втомили, і вона почувалася знесиленою.
— Моє співчуття змінювало ситуацію на краще.
— Але ця людина мучила вас?
— Вам видасться це дивним, але ми вміємо пробачати. Мені тут дещо цікаве спало на думку. Адже людство поводиться так само, як людина, про яку я щойно розповідала.
Слідчий глянув на неї:
— Про що це ви?
— Усе ви добре розумієте. Впевнена, щоразу подібне чуєте, а почути ніяк не можете. Сила. Ви боретесь із тим, що сильніше від вас. Може, ми гірші за вас, але таки сильніші. Набагато сильніші. А ви намагаєтеся придушити цю силу, знищити. А сила — це енергія. Закон збереження енергії. Енергія ж не зникає в нікуди. Що ви можете? Знищити фізичну оболонку, це й усе. Ви ніколи не змістите центру рівноваги у свій бік. Ви марнуєте час. Свій і наш. Навіть гірше. Ви проливаєте кров. Ведете війну проти нас. Сієте зло. Ви так само пожнете бурю. І ніхто не зможе зупинити її. Може, тепер, коли ви дізналися від мене все необхідне, розкажете що скоїлося? Тим паче, я все одно знатиму. І куди пропав Ерік? Його повернуть?
Слідчий вирішив, що тепер він може розповісти їй, і вимкнув диктофон.
— Мій попередник потрапив учора ввечері під машину. Отже, ви «підняли руку» на інквізитора. На сьогодні призначено надзвичайне засідання Трибуналу у вашій справі, вирішуватимуть вашу подальшу долю. Я їду туди з доповіддю. Ерік уже там. Він, звичайно, захищатиме вас, але інші, боюся, не будуть. Тож підготуйтеся про всяк випадок. Я, зі свого боку, теж спробую зробити для вас усе, що зможу. Тим паче, поклавши руку на серце, вважаю, він заслужив такого, але це між нами. Бажаю вам успіху і сподіваюся, що бачимося не востаннє.
Ліза залишилася сама. Охоронці відвели її до кімнати, наказали не виходити. Визирнула у вікно. Внизу охоронець. Ліза лише посміхнулася з такого антуражу. Пройшлася кімнатою, намагаючись зібратися з думками. Впала на ліжко, закинула руки за голову й так полежала кілька хвилин, ні про що не думаючи. Хоч це й дивно, але до неї повернувся спокій.
Ситуація вкрай погана. Ліза посміхнулася. Вона вбила інквізитора. Серйозний злочин. Що тепер чекає на неї? Якщо вона все правильно оцінила, вони не мучитимуть її, принаймні не сильно мучитимуть. Тим паче, останні події не заохочували, надто наочним був приклад. А от прискорити все можуть. Постараються якнайшвидше позбутися її. Ну й нехай. Що швидше — то краще.
Що краще?
Її обпекло.
Вона не встигне.
Не встигне виконати обіцяне.
Єдине, що вона може ще зробити.
Не встигне виконати своє призначення.
Може, все її життя умістилося на клаптику паперу?
Може, у цьому й був сенс її життя?
Ні, щось більше за життя…
Значно більше.
Вона могла хоч щось зробити.
А тепер не зробить.
Вона програла.
Що буде з її душею?
Якщо не дотримає обіцянки?
Укотре подивилась на записи у нотатнику.
Цвинтар.