Емма зрозуміла, що їй треба йти додому — причому невідкладно. Скоріш за все на неї там уже чекали. Треба було не допустити, щоб містер Найтлі розлютився ще сильніше, якщо не на містера Елтона, то на Вільяма Ларкінса.
Вона із задоволенням побачила, що міс Ферфакс збирається провести її з кімнати і навіть зійти разом із нею сходами. Емма негайно скористалася цією раптовою можливістю і сказала:
— Це, мабуть, краще, що я не мала можливості з вами поговорити. Якби вас не оточували друзі, то я б відчула спокусу почати розмову, ставити запитання і говорити більш відверто, ніж це дозволяла б пристойність у точному значенні цього слова. Тоді б я неодмінно сказала щось недоречне.
— Ні в якому разі! — вигукнула Джейн, спалахнувши сором'язливим рум'янцем, який, на думку Емми, личив їй більше, ніж уся елегантність її звичної стриманості. — Вам не треба було нічого боятися, крім того, що я сама могла вам набриднути. Ви втішили мене надзвичайно тим, що виявили інтерес до моїх справ. Дійсно, міс Вудхаус, — говорячи уже більш стримано, — при всьому моєму розумінні своєї хибної поведінки, дуже хибної поведінки, мене особливо тішить, що ті з моїх друзів, чию добру думку мені надзвичайно важливо зберегти, не відчувають відрази настільки сильної, щоб… я не маю достатньо часу, щоб сказати й половину того, що я хотіла б сказати. Я прагну вибачитися, висловитися, сказати щось на своє виправдання. Я просто мушу це зробити. Але, на жаль… коротше кажучи, якщо ваше співчуття не поширюється на мого друга…
— Та буде вам! Ви занадто скрупульозні, бігме! — емоційно скрикнула Емма і взяла її за руку. — Ви не мусите переді мною вибачатись, а всі, перед ким ви збираєтеся вибачатись, такі задоволені, перебувають у такому захваті, що…
— Ви такі люб'язні, але я-то знаю, як я з вами поводилася. Так холодно і неприродно! Мені завжди доводилося грати роль. Це було сповнене обману життя! Не сумніваюся, що викликала у вас огиду.
— Благаю, не кажіть нічого більше. Я гадаю, що це мені треба вибачатись і тільки мені. Давайте раз і назавжди пробачимо одна одній. Ми маємо зробити все, що належить, якомога швидше, доки у нас є таке бажання. Сподіваюся, ви отримали приємні відомості з Віндзора?
— Дуже приємні.
— Мабуть, наступні новини сповістять нас про те, що незабаром нам доведеться розстатися з вами — саме тоді, коли розпочалося наше справжнє знайомство.
— Ой, стосовно всього цього ще рано про щось говорити. Я буду тут, доки мене не покличуть полковник і місіс Кемпбелл.
— Може, й дійсно ще рано про щось говорити, — відповіла Емма й усміхнулася. — Але ж вибачте мені, про це вже час думати.
— Ви абсолютно праві; і про це вже подумали. Зізнаюсь вам, вірю — ви нікому не скажете, що наше проживання з містером Черчіллем в Енскумі — справа вирішена. Принаймні три місяці триватиме глибокий траур, але коли він закінчиться, то далі відкладати не буде вже причин.
— Дякую вам, дякую. Саме в цьому я хотіла пересвідчитися. Знали б ви, як мені подобається все визначене і відверте! Що ж, до побачення.
Розділ 17
Всі друзі місіс Вестон вельми зраділи, коли вона благополучно розродилась, а ще більше зраділа цьому Емма, коли довідалася, що та стала матір'ю дівчинки. Вона ще раніше вирішила, що бажає народження саме міс Вестон. Вона нізащо не призналася б, що хотіла так тому, аби в майбутньому організувати її шлюб з одним із синів Ізабелли; просто була переконана, що дочка краще влаштує і батька, і матір. Для містера Вестона було б великою втіхою у старості (бо хтозна — навіть містер Вестон через десять років може постаріти) — сидіти біля каміна й радіти з розваг та пустощів, дивацтв та примх дитини, яку ніколи не заберуть із рідної домівки; стосовно ж місіс Вестон, то ніхто не сумнівався, що донька була б для неї більш бажаною; зрештою, було б просто шкода, якщо тій, що так добре уміла навчати й виховувати, не довелося б знову скористатися своїми талантами.
— Вона мала ту перевагу, що колись відпрацьовувала своє уміння на мені, — казала Емма, — як баронеса д'Альман на графині д'Осталіс із «Аделаїди і Теодори» мадам де Жанліс, тепер же ми побачимо, чи вдасться їй дати своїй маленькій Аделаїді більш витончене виховання.