Выбрать главу
26 Потім з Дидоною обнявшись, Поціловались гарно всмак; За рученьки біленькі взявшись, Балакали то сяк, то так. Пішли к Дидоні до господи Через великі переходи, Ввійшли в світлицю та й на піл; Пили на радощах сивуху І їли сім’яну макуху, Покіль кликнули їх за стіл.
27 Тут їли розниї потрави, І все з полив’яних мисок, І самі гарниї приправи З нових кленових тарілок: Свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підлевою індик; На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу І з маком медовий шулик.
28 І кубками пили слив’янку, Мед, пиво, брагу, сирівець, Горілку просту і калганку, Куривсь для духу яловець. Бандура горлиці бриньчала, Сопілка зуба затинала, А дудка грала по балках; Санжарівки на скрипці грали, Кругом дівчата танцьовали В дробушках, в чоботах, в свитках.
29 Сестру Дидона мала Ганну, Навсправжки дівку хоть куди, Проворну, чепурну і гарну; Приходила і ся сюди В червоній юпочці баєвій, В запасці гарній фаналевій, В стьонжках, в намисті і ковтках; Тут танцьовала викрутасом, І пред Енеєм вихилясом Під дудку била третяка.
30 Еней і сам так розходився, Як на аркані жеребець, Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець. В обох підківки забряжчали, Жижки од танців задрижали, Вистрибовавши гоцака. Еней, матню в кулак прибравши І не до соли примовлявши, Садив крутенько гайдука.
31 А послі танців варенухи По филижанці піднесли; І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли; Дидона кріпко заюрила, Горщок з вареною розбила, До дуру всі тоді пили. Ввесь день весело прогуляли І п’яні спати полягали; Енея ж ледве повели.
32 Еней на піч забрався спати, Зарився в просо, там і ліг; А хто схотів, побрів до хати, А хто в хлівець, а хто під стіг. А деякі так так хлиснули, Що де упали — там заснули, Сопли, харчали і хропли; А добрі молодці кружали, Поки аж півні заспівали, — Що здужали, то все тягли.
33 Дидона рано ісхопилась. Пила з похмілля сирівець; А послі гарно нарядилась, Якби в оренду на танець. Взяла кораблик бархатовий, Спідницю і карсет шовковий І начепила ланцюжок; Червоні чоботи обула, Та і запаски не забула, А в руки з вибійки платок.
34 Еней же, з хмелю як проспався, Із’їв солоний огірок; Потім умився і убрався, Як парубійка до дівок. Йому Дидона підослала, Що од покійника украла, Штани і пару чобіток; Сорочку і каптан з китайки, І шапку, пояс з каламайки, І чорний шовковий платок.
35 Як одяглись, то ізійшлися, З собою стали розмовлять; Наїлися і принялися, Щоб по-вчорашньому гулять. Дидона ж тяжко сподобала Енея так, що і не знала, Де дітися і що робить; Точила всякії баляси І підпускала разні ляси, Енею тілько б угодить.
36 Дидона вигадала грище, Еней щоб веселіший був, І шоб вертівся з нею ближче, І лиха щоб свого забув: Собі очиці зав’язала І у панаса грати стала, Енея б тільки уловить; Еней же зараз догадався, Коло Дидони терся, м’явся, Її щоб тілько вдовольнить.
37 Тут всяку всячину іграли, Хто як і в віщо захотів, Тут инчі журавля скакали, А хто од дудочки потів. І в хрещика і в горю дуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута; В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали; Чорт мав порожнього кута.
38 Щодень було у них похмілля, Пилась горілка, як вода; Щодень бенькети, мов весілля, Всі п’яні, хоть посуньсь куда. Енеєві так, як болячці Або лихій осінній трясці, Годила пані всякий день. Були троянці п’яні, ситі, Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень.