Рагнок, що вочевидь нудився од бездіяльності, раптом підвів голову і схвально кивнув.
— Гаразд, ситуація ясна, — підсумувала Глейд. — Ідеться про вибір між пропозиціями Беки і Годмунда. Будь ласка, підніміть руки, хто за пропозицію Беки.
— Хвилиночку, пані голово! — озвався похапцем Свейн, помітивши, що Глейд, Вольф і Бека збираються підняти руки. — Ми ще не обговорили наслідків використання Екзекутора. Щодо мене, я стривожений тим, що світ виснує, ніби ми відповідальні за їхню смерть. Можливо, вони навіть розкриють нашу зброю.
— Ні, якщо ми правильно скористаємося нею, — пробурчав Рагнок. — Почекаймо, поки вони підуть на пошуки. Або коли спробують скористатися своїми новими іграшками. Нещасні випадки трапляються завжди.
— Твоя правда, — схвалив Годмунд. — І, хай там як, невже така біда, навіть якщо виникнуть підозри? Ми збережемо систему в цілості, а років за п’ятдесят усе забудеться. Думайте про далекі перспективи й не бійтеся відповідальності.
— Хто ще хоче висловитися з приводу цієї пропозиції? Ніхто. Тоді я знову оголошую голосування. Хто за пропозицію Беки?
Підняли руки сама Глейд, Вольф і Бека. До них долучився і Свейн, тож пропозиція набрала чотири голоси.
— А хто за пропозицію Годмунда?
Цього разу руки підняли Годмунд, Рагнок, Торкел і Брунгільда.
Усі повернулися до Гальфдана, що не голосував.
— Я не певен. Я не можу вирішити. Це дуже ризиковано.
— Крові та помсти! — Годмунд із великою, як на свої літа, силою вдарив рукою по столу. — Ви тут не для висловлення думок, — ви члени комітету, які мають ухвалити постанову. Подавай свій голос!
— Гаразд. Я підтримую Беку.
Старий кивнув головою, неначе був цілком задоволений, що Гальфдан узагалі голосував, дарма що подав свій голос проти нього.
— Отже, пропозиція Беки набрала п’ять голосів, — оголосила Глейд. — Саме такої політики ми й будемо дотримуватися.
— Отак воно, — спокійно мовив Годмунд, попри свою поразку. — Але цієї стратегії не можна дотримуватися необмежено довго. Гадаю, нам треба зібратися за тиждень і послухати, що повідомить Свейн.
— Згодні всі? — глянула Глейд поверх окулярів, щоб побачити вирази облич комітетників. — Гаразд. У такому разі засідання відкладене.
Свейн підвівся разом із Вольфом.
— А знаєте, що цікаво? — запитав Вольф, знову зав’язуючи волосся хвостиком на потилиці.
— Що?
— Я, власне, згоден зі старим. Я тільки хотів побачити його обличчя, коли він програє.
— Справді кумедно, — усміхнувся Свейн. А за мить зітхнув.
— Що?
— Мені треба їхати до Гоупа. Не знаю, коли ти востаннє покидав Майклгард, але їжа й вино на Півдні огидні.
Тепер уже Вольф розреготався й поплескав Свейна по плечу:
— Товаришу, твою жертву не забудуть.
Останнім виходячи з кімнати, Годмунд знову прошкутильгав до вікна, дивлячись на заклопотане місто. З коминів тяглися довгі цівки диму, а з високих труб броварень здіймалися хмари пари. Двері прочинилися й до кімнати, невпевнено ступаючи, знову зайшов Рагнок.
— Годмунде?
— Що?
— Я з приводу твоїх слів про майбутнє. Нас простять.
— Ну?
— Гаразд, чому тоді ми не діємо? Ви і я? Адже можна взяти Екзекутора й ліквідувати небезпеку. — Рагнок підступив ближче до старого й заговорив ще з більшим запалом: — Ти знаєш коди і можеш змінити їх так, щоб тільки ти і я могли скористатися ними. Іншим тоді вже доведеться дослухатися до нас.
Довго й пильно дивлячись на Рагнока, Годмунд хвилину помовчав і нарешті озвався:
— Рагноке, майбутнє не простить нам, якщо ми зайдемо надто далеко й породимо таке невдоволення, що будемо змушені піти на радикальні поступки місцевим інтересам. І знаєш, що тут стане передумовою?
— Ні.
— Що наш комітет розколеться й різні фракції шукатимуть собі підтримки ззовні. Ти розумієш, про що йдеться?
— Не зовсім Що вони зможуть удіяти? — благально дивився Рагнок у вічі Годмундові.
— Дай я поясню тобі по-іншому. — Слова Годмунда були холодні й неприязні. — Хто ще поміж нас міг би поїхати в Гоупський округ і мати гостинне прийняття? Ти? Таж тебе ненавидять. А от Свейн виконає для нас добру роботу. Так само й Бека, попри всі свої вади, захищає нас від Заходу. Вона розглядає багато справ і перетворює гнів на толерантність. А тепер припустімо, ми вчинимо так, як ти кажеш. Як решта відреагує на такі дії? Вони можуть голосуванням вивести нас зі складу комітету. Ми помстимося, скориставшись Екзекутором, але, якщо він, скажімо, вб’є одного чи двох, інші піддадуться не так легко. Південь почне обстоювати Свейна, якщо той звернеться до людей, Захід — Беку й так далі. Увесь світ розпадеться.