Выбрать главу

— Але чому ви дізналися про це лише зараз? — спитала вона. — Ви могли проґавити одного вбивцю, але цілу шпигунську мережу! Поясніть мені, Тріанно!

— На відміну від Фартхен Дура, — зблиснула очима та, — ми не можемо перевірити всіх мешканців Сурди. Чаклунам це просто не під силу. Ось чому ми не знали про Чорну Руку.

— Зрозуміло, — кивнула Насуада. — А ви щось дізнались про інших членів Чорної Руки?

— Тільки про деяких.

— Гаразд, скористайтесь цим, щоб вистежити решту. Я хочу, аби ви знищили цю організацію, Тріанно. Знищіть їх, як знищили б якихось шкідників. Я дам вам стільки людей, скільки буде потрібно.

— Як скажете, леді Насуадо, — вклонилася чаклунка.

У двері хтось постукав, і охоронці повихоплювали мечі. Молодий паж застиг на порозі, витріщившись на мерця перед Насуадою.

— Щось не так, юначе? — спитав начальник варти.

— У мене повідомлення для леді Насуади від короля Орина.

— Швидше кажи, що там, — озвалась Насуада.

— Король Орин негайно запрошує вас до себе, бо має важливі новини з Імперії.

— Це все?

— Так, леді.

— Я мушу йти, — зітхнула дівчина. — Тріанно, ви отримали наказ. А вам, капітане, слід подбати про тіло Дрейла.

— Слухаюсь, — кивнув начальник варти.

— Знайдіть також Фарику, мою служницю. Вона має прибрати в моєму кабінеті.

— А як же я? — нагадала Елва, схиливши голову.

— Ти супроводжуватимеш мене. Звісно, якщо в тебе ще залишилися сили.

— Я сильна, Насуадо, — хитро посміхнулось дівча. — А ти?

Не звернувши уваги на її запитання, Насуада поспішила на зустріч. Охоронці кинулись слідом, а за ними пошкутильгало мале блаженне дівчисько. Невдовзі вони стояли перед залою засідань.

Зала була напівпорожня й віддзеркалювала суворе єство мешканців Сурди, змушених постійно боротися за своє життя. Правителі краю переймалися не розкішшю своїх палаців, як, наприклад, гноми в Тронжхеймі, а захистом свого народу й війною з Галбаторіксом.

У головній залі стояв грубо витесаний стіл дванадцять футів завдовжки, до якого чотирма кинджалами було пришпилено величезну географічну карту Алагезії. За столом сидів Орин, а з обох боків від нього радники, більшість з яких ненавиділи Насуаду. Тут була й рада старійшин. Дівчина помітила стривоженого Джормандера, вмить збагнувши, що Тріанна вже розповіла йому про шпигуна Дрейла.

— Ви кликали мене, пане? — спитала Насуада.

— Так, кликав, — почав був король і раптом помітив Елву. — А, це ти… Даруй, я не мав часу відвідати тебе, хоч добре знаю про твою майстерність. Ти добре влаштувалась?

— Авжеж, мій пане, дякую, — голосом дорослої людини озвалась Елва, і всі присутні здригнулись. А прем'єр-міністр Ірвін узагалі несподівано скочив на ноги, тицьнув тремтячим пальцем на дівча й закричав:

— Навіщо ви привели сюди цю потвору?

— Що ви собі дозволяєте, пане? — спохмурніла Насуада.

— Ірвіне, припини, — махнув рукою Орин. — Утім, це слушне зауваження, стороннім тут не місце.

— Стороннім? — перепитала Насуада. — Мене щойно хотіли вбити! Якби не Елва, то я б не стояла зараз перед вами, панове! Вона залишиться тут!

— Яке лихо! — вигукнув король. — Сподіваюсь, негідника вже схопили?

— Буде краще, якщо я розповім вам про це пізніше, — мовила дівчина, помітивши зацікавлені погляди радників.

— Хай буде так, — здивувався король. — Прошу, сідайте! Ми щойно отримали надзвичайно важливі новини. Здається, наші шпигуни помилялись, коли говорили про те, що військо Галбаторікса перебуває в Джиліді.

— Як це? — здивовано перепитала Насуада, сідаючи в крісло. Елва вмостилася за нею.

— Шпигуни вважали, що воно в Джиліді, але дехто бачив військо півтора тижні тому в Урубейні. Подейкують, там значно більше, ніж шістнадцять тисяч, з яких складається кістяк армії Галбаторікса. Є інформація, що там майже сто тисяч воїнів, а можливо, й більше.

«Сто тисяч!» — подумки вжахнулась Насуада.

— Чи можна довіряти вашим джерелам?

— Безперечно.

— Я не розумію, — замислилась дівчина, — як Галбаторікс спромігся перекинути таку велику кількість людей? Їхній перехід мав розтягнутися на цілі милі, й ми не могли б цього не помітити.

— Нас обдурили, — озвався Фальберд. — Наших шпигунів було введено в оману за допомогою магії. Вони й досі вважають, що вороже військо в казармах у Джиліді.