Роран глянув на почервонілу пику скандалістки, потім перевів погляд на жалюгідного Морна, сплюнув і вийшов геть за двері. «Утім, — гадав юнак, простуючи вулицею, — навіть вони не заслуговують на смерть від руки разака».
Коли юнак зупинився попити з колодязя Фіска, до нього приєдналась Бірджит. Глянувши, як він однією рукою крутить ручку, вона допомогла йому витягти відро.
— Добре, що ти йдеш зі мною, — мовив Роран, напившись.
— Я розумію, яка сила рухає тобою, Роране, — відгукнулася жінка. — Я відчуваю те саме й хочу помститися разакам. Але потім ти теж маєш відповісти за смерть Квимбі. Не забувай цього. — І вона впустила повнісіньке відро в колодязь. За мить із глибини пролунав глухий сплеск.
Роран посміхнувся, дивлячись услід цій відважній жінці. Попри її погрози, юнак знав, що навіть коли всі мешканці Карвахола від нього відступляться, Бірджит усе одно полюватиме з ним на разаків. Хоча пізніше йому доведеться дорого їй заплатити.
Надвечір Хорст із синами повернулись додому, тягнучи два клунки, загорнуті в промаслену тканину.
— І це все? — спитала Елейн.
Хорст мовчки кивнув, поклавши клунки на кухонний стіл. Усередині було чотири молоти, три пари обценьків, ковальські міхи й велике ковадло.
Під час вечері Альбрич і Бальдор розмовляли про те, як у селищі готуються до від'їзду. Роран уважно слухав їх, намагаючись запам'ятати, хто кому позичив віслюка, хто взагалі не збирається їхати, а кому потрібна допомога.
— Найбільша проблема, — зізнався Бальдор, — це харчі. Ми не можемо взяти із собою дуже багато, а годувати доведеться три сотні людей. Щоправда, у горах можна полювати…
— М-м-м, — заперечно промимрив Хорст, пережовуючи боби. — З полюванням нічого не вийде, тож доведеться тягти із собою худобу. Її хоч на місяць вистачить.
— А як же вовки? — нагадав Роран.
— Мене більше непокоїть те, — сказав старий, — як утримати худобу, аби вона не розбрелася по лісу.
Решту дня Роран провів допомагаючи всім, кому міг. Уже пізно ввечері він ледь дістався ліжка, виснажений, але сповнений надії.
Та й на ранок юнак прокинувся сповнений передчуттям чогось важливого. Він устав і навшпиньках зійшов сходами, а потім визирнув надвір. Повітря було зимне. З вуст юнака зривалася пара, але на душі було спекотно від передчуття майбутніх змін.
Після сніданку Хорст привів коней, і Роран допоміг Альбричу з Бальдором прикріпити до сідел клунки. Потім юнак почепив свого наплічника, засичавши, коли шкіряна лямка торкнулася рани.
Наостанок Хорст зачинив на замок двері, трохи потримався за клямку й, узявши Елейн під руку, коротко мовив:
— Ходімо.
Прямуючи Карвахолом, Роран бачив, як цілі родини похмурих односельців збиралися разом, тягнучи дітей, худобу й візки з речами. Він помітив овець і собак, на спини яким було прив'язано торби, зарюмсаних дітей верхи на віслюках і саморобні візки, запряжені переляканими кіньми. Одним словом, Роран дивився на плоди своєї праці, не знаючи, що тепер робити — плакати чи сміятися.
Вони зупинились на околиці Карвахола, чекаючи всіх, хто вирішив їхати. За хвилину з'явилась Бірджит, слідом ішли Нолфаврел та його молодші брати із сестрами. Привітавшись, Бірджит зупинилася поруч із Рораном.
Ридлі з родиною привели за собою цілу отару овець із Паланкарської долини.
— Я вирішив, що краще буде забрати їх, — гукнув старий, посміхнувшись.
— І правильно вирішив! — озвався Хорст.
Потім підійшли Делвін, Ленна та п'ятеро їхніх дітей, а також Орвал з родиною. Прибув Лоринг із синами, а також Калита й Тєйн, за якими з'явився цілий клан Кісельтів. Ті з жінок, які щойно овдовіли, згуртувалися біля Бірджит. Ще навіть сонце не зійшло над горами, коли більша частина селища вже вирушила в дорогу. Утім, тут були далеко не всі.
Морна, Тари й решти не було видно, а Айвор прийшов без жодних припасів.
— Ти залишаєшся? — спитав його Роран, поглядаючи на кіз, яких намагалася втихомирити Гертруда.
— Так, — відповів Айвор, тремтячи від холоду й ловлячи сонячні промені, аби зігрітись. — Сварт відмовився їхати, бо його годі заманити на Хребет. Хтось же мусить доглядати за ним, а в мене самого дітей нема… — Він знизав плечима. — Та я й не зміг би залишити ферму.