Після того як Вольск закінчив свою розповідь, у кімнаті запанувала мовчанка. Не володіючи ментальними здібностями, він не міг визначити, чи спілкується піфійка зі своєю ґ’ормітською колегою, чи, навпаки, всі присутні заглибились у роздуми. Нарешті у його голові виник голос Тарасваті:
«Преподобна Р’аавал дякує тобі за компетентну розповідь. Вона повідомляє тобі, що ґ’орміти востаннє досліджували тифонську „піраміду“ приблизно двісті років тому. Тоді вони не знайшли в ній ніякої магонійської техніки. Знаючі Ґ’орми вважають, що володарі древнього арсеналу створили вишукану імітацію, розмістивши у „піраміді“ викопні фрагменти магонійського військово-дослідницького обладнання та запакувавши до них файли з брехливою інформацією. Вони навмисно підкинули нам фальшивку, щоб відволікти від пошуків справжнього гнізда ґиргів».
«Але ж на тій станції були ґирги».
«Ворог навмисно заразив „піраміду“ спорами норн. Для того, щоб фальшивка виглядала переконливіше».
«А звідки ж ворог узяв магонійську техніку?»
«Преподобна Р’аавал каже, що зі всього, знайденого нами на Тифоні, саме це — найцікавіше. В нашому районі Галактики древню магонійську техніку можна знайти лише на Піфії. Але там вона геть уся під контролем от уже чотири з половиною століття. Ґ’орміти дослідили десятки тисяч планет у радіусі двох тисяч парсеків від Ґ’орми, але ніде не бачили навіть фрагментарних залишків магонійської техносфери. Це означає, що ворогам відома та планета (або планети), на яку (які) переселились магонійці й де, судячи з усього, їхня цивілізація або згасла, або ж була знищена. З того, що обладнання з „піраміди“ аналогічне тому, яке техноісторики відносять до Пізнього періоду Магонїї, можна зробити висновок, що магонійська цивілізація проіснувала після переселення лічені десятиліття. Отже, ми наблизились до розуміння одного з найзагадковіших епізодів галактичної історії — безслідного зникнення магонійських переселенців. Ґ’ормітів ця таємниця також цікавить».
«Значить, у пошуках гнізда ми знову зайшли у глухий кут?»
«Преподобна Р’аавал так не вважає».
«А як вона вважає?»
«Преподобна має підстави для переконання, що рішучий крок у пошуках гнізда зроблено».
17
Офіс представництва імперської поліції,
місто Астер, Аврелія (6КА81:4),
зоряна система Мійтри (HD168443).
9 юна 417 року Ери Відновлення.
Перед допитом капітана «Сарматії» імперський комісар ще раз передивився запис бою Тени Ферфакс із клонкою Бургою. Але тепер він дивився на легендарний поєдинок іншими очима, помічаючи те, чому раніше не надав би жодного значення. Він, серед іншого, зауважив, що Тена вийшла на бій у поясі, сплетеному з трьох шнурів — у ритуальному «кудсі» вогнепоклонників. Він також знав тепер, що остання зачіска Бурги була зовсім не випадковою. Це була зачіска посвяченого бійця-смертника. Хтось перед боєм посвятив Бургу згідно з ритуалами одного із таємних клонських культів.
«Це був не просто двобій із короткими клинками, — розумів тепер Марков. — Не розвага для пересичених аристократів. Все було набагато серйозніше. Клонка, яку виростили з генної матриці неандертальця, виходила на бій проти дівчини з іншої раси. Проти далекого нащадка кроманьонців, вбивць її генетичних предків. Проти елітної представниці тієї штучної раси, яку виростили у магонійському інкубаторі і яка сорок тисяч років тому відібрала Землю у її правдивих дітей. Отже, це був священний бій, великий акт помсти. Намісниця Унно знала про це. Намісниця Унно влаштувала цей бій навмисно. Питання: з якою метою?»
Панель TVC, на яку мали транслювати допит капітана, блиснула жовтим. Марков вимкнув запис бою і переніс увагу на трансляцію. На екрані виникла біла кімната з безтіньовим освітленням. За столом, один навпроти одного, сиділи слідчий з команди імперського комісара і голомозий атлет у білому кітелі капітана цивільного флоту.
— Починаємо, — мовив слідчий, даючи відлік офіційному записові допиту. — Назвіть себе, будь ласка.
— Джу Трентон Лао, сорок вісім років, імперський громадянин першої категорії, громадянин колонії Аврелії.
— Ваші звання, кваліфікаційний клас і посада?
— Я капітан першого рангу цивільного флоту, маю найвищий кваліфікаційний клас пілота міжзоряних пасажирських лайнерів. З чотириста дев’ятого року без перерви обіймаю посаду капітана лайнера прем’єр-класу М58 «Сарматія», який у рівних частках є спільною власністю уряду Аврелії і транспортної корпорації «Елмар Астролайнік».