— Ні, мем, не погоджувалась, — Оса була заскочена інформованістю комісії. «Вони слідкували за мною ще у школі!» — зрозуміла вона.
— Але ж ви щойно сказали нам, що «вмієте відповісти». Чому ж тоді у школі не відповідали?
— Я, мем, сказала не «вмію», а «можу» відповісти. А можу бути вищою за кпини примітивних і заздрісних людей.
— Тобто вас не зачіпає колективне моральне засудження?
— Ні! — з викликом заявила Оса. Уперше за останні години вона забула про свій провінційний вигляд.
— І ви готові переступити через моральні догми, якщо цього вимагатимуть ваші професійні обов’язки?
— Так!
— Як далеко ви можете відійти від загальноприйнятих норм моралі?
— Можливо, що й далеко… Але, — Оса подивилась на скептично скривлене обличчя «двосмужкової», — є деякі такі речі, мем, які я не робитиму ніколи.
— Що саме?
— Відповідати обов’язково? — напружилась Оса.
— Ні, не обов’язково, — посміхнулась леді-три-смужки й поставила нове запитання: — Ви вважаєте себе дівчиною з гарною зовнішністю?
— Цілком.
— Просто гарною чи дуже гарною?
— Дуже гарною, мем, — Оса втягнула живіт, кинула погляд на дзеркальну панель навпроти і переконалась, що її принади достатньо помітні крізь тканину рожевого хітончика.
— Хто вам про це сказав?
— Всі кажуть, мем.
— А якщо ми вам скажемо, що ваші зовнішні дані вельми посередні? — єхидно мовила леді-дві-смужки.
— Тоді, може, ви мені ще скажете, мем, яким таким дивом, маючи посередню зовнішність, мені вдалось перемогти на тому вашому кастингу? — Оса презирливо стисла губи, мовляв: «На себе подивись, мавпо!»
— Вам подобається форма наших курсанток? — це вже питала леді-три-смужки.
— Дуже. Класна форма, мем. Вона ж із шовку, правда?
— Так, з натурального земного шовку. Це давня традиція і в нашому коледжі, і в загонах стюардів «Елмар Астролайнік».
— Круто!
— Дивіться, Анс, он там, — «трисмужкова» показала на столик у кутку кімнати, — лежить курсантська форма Коледжу імені Цао Цинлю, підібрана під ваші параметри. — Ви б хотіли її приміряти?
— Так, мем, — Оса була щирою.
— Прошу.
— Можна? Отак, просто зараз?
— Так.
— Знімати оце все? — Оса кинула прощальний погляд на свої лахи. В ньому не було смутку.
— Звісно.
— Як скажете, мем, — колишня подружка Пели Махоніко відправила в бік «трисмужкової» найспокусливішу зі своїх посмішок, скинула з себе одяг і рушила до столика.
— А ви не соромитесь ходити отут перед нами голою? — запитала «двосмужкова».
— Чого соромитись? Ви ж мене всю бачили, мем, у фільмі, — Оса ледь не заплакала від щастя, коли відчула у своїх руках холодну шовкову тканину курсантської форми. — Я не соромлюсь свого тіла, я соромлюсь бути невдахою.
— Такі, як ви, Анс, рідко бувають невдахами, — почула вона за спиною чоловічий голос.
Напіводягнена Оса озирнулась і побачила старшого чоловіка у сірому строї із золотим бейджиком. Дівчина не зрозуміла, як він увійшов до кімнати «Н». Новий персонаж приймальної комедії оцінююче дивився на претендентку.
«Ну й дивись собі!» — вирішила Оса й із навмисною неквапністю закінчила перевдягання. Білизну, яка здалась їй дешевшою за форму, дівчина залишила на столику. Вона кинула погляд на дзеркальну панель. Та відобразила розкішну довгоногу білявку, всю — від граційних тонких щиколоток до гордої шиї — затягнуту в сніжно-білий шовк. Ця білизна вигідно підкреслила засмагу на обличчі та небесно-сині очі Оси. Пела під час їхніх любовних ігор постійно повторювала, що вони бездонні, немов озера на рівнинах Хадса.
— Я думаю, що на цьому ми й закінчимо нашу захопливу співбесіду з претенденткою, — звернулась до колеги леді-три-смужки.
Якби Оса не була зачарована власним відображенням у дзеркалі, вона б відчула у голосі жінки погано приховану іронію.
— Маєте рацію, — відповіла «двосмужкова» з крижаною інтонацією.
«Що, мавпи, здулись?» — новоспечена курсантка Коледжу імені Цао Цинлю подумки показала «смужковим» язика.
— Браво! — носій золотого бейджика наблизився до Оси. — Ви зараховані до нашого навчального закладу.
— Дякую, сір, — дівчина не відвела очей і не почервоніла під його обмацуючим поглядом. — А ви, перепрошую, хто?
— Я представляю директорат компанії «Елмар Астролайнік» у наглядовій раді коледжу. А ще я викладаю курсантам основи корпоративного і протокольного етикету. Мене звати Харбел Берістер. Щиро радий нашому знайомству.