— Вісімнадцять годин? — перепитала Сайкс, спостерігаючи біганину ґиргів приміщеннями лабораторного модуля. На центральній панелі одночасно висвітлювалось вісім відсіків. Всі вони були заповнені зграями ксеноморфів. — Ці ґирги нагадують мені чуму…
— Чуму? — не зрозумів полковник.
— Люди гинули від чуми, тому що організм не здатний був витримати ураганного зростання кількості токсичних чумних бактерій. Кількість як генералізована перевага. Біологічна зброя «ґирги-норни» діє за тим самим принципом. Тварюки перемагають за рахунок нестримного примноження агресивної біомаси. До речі, ви вже почали випробовування?
— Так, мем, ми вже випробували зо два десятки репелентів. Вони не діють, тому що ґирги не дихають. Вони живуть виключно завдяки внутрішньому запасу повітря.
— А нові кіборги?
— Ми випустили проти ґиргів шість термінаторів модифікації Мк8. Кіборги, мем, спочатку діяли дуже ефективно. Чесно кажучи, приємно було спостерігати, як вони нищили цю стрибучу бридоту. Розробники з «Айрон Воркс» нам не брехали: за швидкістю реакції їхні «павуки» не поступаються ксеноморфам. Але за сім-дев’ять хвилин квантовий мозок кіборгів починав втрачати стабільність. Перші збої виникали у біонічних плівках процесорів другого ступеня, потім виходили з ладу позитронні оболонки. Наші аналітики вважають, що норни здатні створювати не лише портали, але й щось на кшталт плазмових лінз-випромінювачів, які впливають на квантові процесори, на позитроніку і на людський мозок. Тип випромінення ми визначити поки що не можемо. Однозначно — це не наведена гравідинаміка, як ми раніше думали.
— А хоча б припущення у вас є?
— Аналітики кажуть, що це на межі наших теперішніх уявлень про фізику кваркових підрівневих полів. Щось пов’язане із так званою «взаємодією третього типу». Як і для створення порталів, для плазмових лінз потрібне енергетичне живлення зоряної потужності. З якої вимірності вони беруть енергію і яким саме способом, ми не знаємо. У норн не знайдено жодних спеціалізованих органів… — полковник нервово мацнув комір мундира під набряклою шиєю. — «Павуки», мем, припинили чинити опір на десятій-дванадцятій хвилині. До цього вони знищили біля двохсот ксеноморфів, але норни компенсували втрати.
— За який час?
— За дві години, мем.
Сайкс кілька хвилин спостерігала за метушнею ґиргів. Потім перепитала:
— Отже, наскільки я вас зрозуміла, на електронне обладнання самого модуля це загадкове випромінення не діє?
— Здається, ні, мем. Електронне обладнання працює вже тридцять п’яту годину. Випромінення діє лише на квантові процесори, на позитроніку і на людей.
— Зрозуміло. А що з чулімбами?
— У нас все готове. Капсула з чулімбами буде зістикована з модулем за чотири хвилини. Після того ми відкриємо шлюз, і клан із десяти чулімб опиниться сам на сам з ґиргами.
— Скільки там зараз ґиргів?
— Шістсот вісімнадцять, мем, — подивився на стрічку даних Кайсим. — Зараз їхня кількість стабілізувалась, нові не прибувають. Динамічна активність і температура тіл знизились. Можливо, це наслідок вичерпання запасів повітря.
— І голоду. Ви ж їх не годуєте.
— Там був запас синтетичного м’яса, мем, але його вистачило лише на кілька хвилин. Ми досліджували, яку кількість зі спожитої їжі вони залишають собі.
— І яку?
— Менше двадцятої частини, мем. Все інше відправляється до матки. В них цікавий метаболізм. Спочатку їжа обробляється ферментами у мембранному мішку, розташованому відразу за пащею. Звідти більша її частина йде до іншого мембранного мішка, під спинним панциром. Там живе колонія норн. Коли до мішка потрапляє їжа, вони відкривають компактний міжпросторовий портал, мембрани скорочуються та «вистрелюють» порцією їжі просто в портал. Процес відправки порції у два-три кілограми займає зо чверть секунди. Потім норни десь так три-чотири хвилини відпочивають, а у спинному мембранному мішку за той час формується нова порція їжі. Процес повторюється раз за разом, аж доки уся відкладена до другого мішка їжа не відправляється до гнізда. А менша частина їжі перетравлюється у примітивно організованій шлунковій порожнині. Власне, нею й підтримується життєдіяльність ґирга.
— З цього всього найдивовижнішою є здатність норн утримувати портал відкритим аж чверть секунди, — підсумувала Сайкс.