Сповіщаю, що наступною літературною акцією «Острозьких черниць» має бути перформенс «Поп-арт», де учасники демонструватимуть татуювання на своїх сідницях. Планується показ слайдів з таких творів образотворчого мистецтва: «Аврора» Дж. Бертрана, «Сидяча оголена» І. Д. Олано, «Оголена» Тамари де Лемпицької, «Відпочинок» Густава Курбе, «Вічний ідол» та «Дівчина з глечиком» Джорджа Апперлея, «Пісня купання» Адольфа-Вільяма Бугро, «Перед дзеркалом» Р. Браунінга, «Спляча німфа» Теодора Шассеріо, «Купальниця» Ж.-Ж. Хеннера та інших, на ту ж тему культу оголеного тіла.
В травні наступного року «Острозькі черниці» організовують у книгарнях, клубах і на головному майдані нашого міста всеукраїнський фестиваль еротичного мистецтва, на який, наче мухи на мед, мають намір злетітися одіозні представники еротичної та так званої альтернативної літератури, серед яких – Ірена Карпа, Світлана Поваляева, Люба Клименко, Олесь Уляненко. Про свою участь у фестивалі вже заявили і скандально відомі епатажники – літературний провокатор Лесь Подере'янський та пивний поет Артем Попежака, автор низькопробної псевдопоеми «Балада про пиво». Керівництво Академії вкрай занепокоєне тим фактом, що завдяки сумнівним зусиллям студенток нашого університету Острог поступово набуває статусу головного болота еротоманії в Україні.
Неймовірно уявити, але з гіркотою в серці констатую, що цей неформальний рух активно підтримує студентська молодь Ужгородського університету, значно пожвавлюючи свою активність чомусь у березні своїм голосним нявканням на вулицях і майданах міста, намагаючись у такий дикий спосіб привітати наше славне жіноцтво з Міжнародним жіночим днем.
На моє запитання, хто надихає Мотрю на написання таких поезій, як «Перлина», дівчина відповіла, що Данило Яневський, з його незмінним телевізійним закликом «Кохаймося!»
На моє прохання приходити на заняття, надівши ліфчика, так, щоби груди і соски не надто окреслювалися під футболкою, Мотря відповіла: «А у мене такі маленькі цицьки, що мені і ліфчика ніякого не треба».
На моє запитання Мотрі, що б сказав її батько, почувши таке, вона грайливо відповіла: «Він би від душі відшмагав мою гарненьку дупцю».
На мої неодноразові побажання змінити орієнтацію гуртка і перейти на більш м'які форми самовираження Мотря незмінно відповідала так: «А кому яке собаче діло до нашої орієнтації?»
З повагою, Мигдалина Цуцик».
ДОДАТОК №1
ДОДАТОК №2