Що ж надихає сьогоднішнього Д. Порядного, якими є його нинішні поетичні здобутки, котрі так навдивовиж прудко цокотять на шпальтах популярної газетки «Ірпінський вісник»?
Щоб ніхто не міг закинути авторові цих рядків у якійсь упередженості, заангажованості чи недостовірності, пропоную вашій увазі взятий довільно, далеко не повний список «образів» Дмитра Порядного з його поезій останнього часу. Судіть самі:
«Хіть», «сексуальні мрії», «німфоманка», «куртизанка», «звабливі ніжки», «бретелька ліфчика», «глибокий виріз декольте», «шість оголених дівок», «широкі стегна і пружні округлі груденята», «соски», «білі груди», «ліфчик», «трусики», «французькі поцілунки», «хвильний запах її пружного тіла», «насолода», «знемога», «панчохи в крупну сітку», «адюльтер», «бюстгальтер», «інтрижка», «Казанова», «гола подруга», «Камасутра», «пестощі», «обійми», «еротичні рухи», «звабливі пози», «жіночі підохочення», «чутливі звуки», «інтим», «флірт», «пристрасть».
Що ж, наведеного «поетичногоряду», гадаю, достатньо, щоб можна було підбити перші підсумки, не вдаючись до подробиць. На поверхні маємо і фетишизацію спідньої жіночої білизни, і нерозбірливість у статевих стосунках, і надмірне смакування сценами з оголеним жіночим тілом, і глорифікацію жінок легкої поведінки. Коротко кажучи – повний пакет непогамовного еротичного гурмана.
Може, переведемо дух? Чи бажаєте ще полунички від пана Порядного?
Погодьтеся, що і цього досить, щоб сплюнути від огиди й обурення. І це, повторюю, тільки «образи», самі ж так звані еротоквінтьєми – то не просто нездоровий еротизм, то порнографія духу. І до цієї порнографії Д. Порядний прийшов не випадково. Перехідним періодом його творчості став такий собі цикл «Хоку про пиво», що невідворотно призвів до початку поетичного зубожіння і моральної деградації іртиського митця.
Вже в цьому невеличкому за обсягом, але великому за потужністю руйнівної сили циклові зустрічаються перші паростки падіння Д. Порядного як поета. Судіть самі:
«Пиво», «тараня», «хтивий погляд», «звабливі груди», «довгі ноги», «секс», «сушняк».
І всюди і повсякчас пиво, пиво, пиво. В кафе, у забігайлівці, вранці на похмілля, під час роботи над книжкою. А чого варте оте несподіване запитання автора: «Ну а без гривні Клава дасть?» Чого хотів пан Порядний, питаючи про таке? Відповідь, знову ж таки, лежить на поверхні – поет докотився до бомжуватого нашкрябування копійок під час алкогольного абстинентного синдрому.
Упадає в око і той факт, що всю ту сороміцьку поезію (і я прошу вибачення, що називаю це поезією) пан Порядний зумисне маскує під декадентське віршування, витончену елітарність, кураж ненаситного гультяя і еротомана. Не вийде, пане Порядний. Ваше справжнє нутро видно здалеку. Ви не просто декадент. Ви самозакоханий порнограф-декадент. Давно минули ті часи, коли ви лірично писали про Приірпіння, про перше кохання, про перший несміливий дотик до дівочого плеча.
Нині в поезії вас цікавлять лишень сумнівні сексуальні походеньки. Тож не дивно, що сьогодні вогник вашого таланту не горить, а чадить.
То чи такою літературою ми хотіли увійти у нове тисячоліття? Ні, не такою! Ми хотіли увійти у нього яскравим поетичним словом, виплеканим з усього калиново-бузкового розмаїття української літературної традиції і батьківського напучування наших славних попередників і навчителів. А тепер нам соромно людям у вічі дивитися.
Такого ми аж ніяк не чекали від поетів Київщини в обличчі Дмитра Порядного. Але і це ще не все. Отруйні зерна, кинуті зрілим майстром у ріллю нашої літератури, дали гірке збіжжя. Збіжжя сорому і ганьби.
Артем Полежака, скандальний харківський поет пубертатного періоду, написав загальновідому нині малохудожню «Баладу про пиво», з якою він неодмінно з'являється на всіх кололітературних збіговиськах так званих слемерів. Дана поемка закликає нас усіх активно пити всюди пиво – у парках і скверах, у підворіттях і генделиках. І на всіх цих тусовках Полежака, із кухлем пива в руці, неодмінно підкреслює, що своїм літературним батьком він вважає Дмитра Порядного, чий цикл «Хоку про пиво» повністю змінив і спрямував його літературну творчість. Саме після його прочитання тема пива стала основною у творах цього молодого поета, поруч із цигарками і жінками без комплексів.