Праворуч, позаду глядачів, здалека чути звуки барабанів і військової музики.
Мефістофель
Це річ легка! Ти чуєш, що за гам?
Фауст
Ізнов війна! Це прикро мудрецям.
Мефістофель
Війна чи мир — розумним треба бути
І все собі на вжиток повернути.
Хто скористав нагоду — той і прав;
Сприяє доля — Фаусте, не проґав!
Фауст
Ти загадки мудровані облиш,
Висловлюйся простіше і ясніш.
Мефістофель
Дізнався я, як був іще в дорозі,
Що добрий цісар нині у тривозі…
Його колись удвох ми веселили,
Йому скарбів облудних уділили,
І він гадав — його ввесь світ.
Він трон обняв за юних літ
І з того виснував фальшиво,
Що нібито цілком можливо
Великим царством правувать
І водночас розкошувать.
Фауст
Яка помилка! Хто тримає владу,
її саму хай має за відраду,
Хай у собі високий дух плека,
Що не збагне ані душа людська;
Наближчим тільки задум свій з'ясує, —
Звершилося, і цілий світ дивує.
Так буде він найвищий над всіма,
Розкошування ж гідність одніма.
Мефістофель
Розкошував незгірше цісар наш!
А в царстві тут постав розгардіяш;
Старе й мале бунтує; свари, чвари,
Гризня, різня, грабунки і пожари,
Міста повстали на міста,
А на дворянство чернь проста,
В мирян з попами ворожнеча,
Усюди розбрат, колотнеча,
Розбій, убивство, бешкет у церквах,
Купці й мандрівці гинуть по шляхах.
Усяке тут за зброю узялося,
Бо жить — бороться… Так воно і йшлося.
Фауст
Ішлось, кульгало, падало, вставало,
Аж поки врешті покотом упало.
Мефістофель
Нікого перше не вражав цей стан,
Бо кожен думав: сам собі я пан.
Найменші й ті поводились зухвало,
І от найкращим тут терпцю не стало.
Розумні встали й кажуть: «Де та власть,
Що нам життя спокійне, мирне дасть?»
Не може цісар чи не хоче того,
То оберімо іншого якого,
Нехай сваволю усмирить
І буде нами володіть,
Спокою гледючи святого!»
Фауст
Попівщина!
Мефістофель
Попи й зробили це,
Щоб убезпечить повне черевце;
Вони поспільство сколотили
І ворохобню освятили.
От цісар той, наш приятель старий,
Іде сюди чи не в останній бій.
Фауст
А жаль його: він добрий був і щирий.
Мефістофель
Покіль живий, не трать у щастя віри.
Ходім сердегу визволим з біди,
Врятуймо раз, а може, й назавжди;
Хтозна, що в небі зорі написали?
Всміхнеться доля — знайдуться й васали.
Виходять на середгір'я і оглядають військо, розташоване в долині. Знизу чути барабанний бій і військову музику.
Позицію обрали дуже вдало;
Щоб виграть бій, за нами діло стало.
Фауст
Якого тут чекать добра?
Це все мана, це все мара.
Мефістофель
Перемагає завше вмілий!
Не забувай великих цілей
І ні на що не потурай.
Як цісарю на поміч станеш,
У вічну державу дістанеш
Безмежний прибережний край.
Фауст
Ти діяв скрізь — і тут подій,
Візьмись на штуки й виграй бій.
Мефістофель
Тепер тобі можливість дам:
Цим разом ти командуй сам.