3. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. - 230 с.
4. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть. - Л.: Кальварія, 2004. - 376 с.
5. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. Том 1, 2 — К.: Юніверс, 2000.
6. Гадамер Х-Г. Пути Хайдеггера: Исследование позднего творчества. 2-е изд. - Минск: Пропилеи, 2007 - 240 с.
7. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Т. 1. - М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. - 336 с.
8. Гуссерль Э. Картезианские размышления. - СПб.: Наука; Ювента, 1998. - 315 с.
9. Деррида Ж. О грамматологии. - М.: Ad Marginem, 2000. - 511 с.
10. Дильтей В. Категории жизни // Вопросы философии, №10, 1995.
11. Дильтей В. Собрание сочинений в 6 тт. Т.4. Введение в науки о духе. - М.: Дом интеллектуальной книги, 2000. - 762 с.
12. Дьюи Дж. Общество и его проблемы. -М.: Идея-Пресс, 2002. - 160 с.
13. Енциклопедія постмодернізму. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. - 503 с.
14. Кассирер Э Философия символических форм. Т.1-3. - СПб.: Университетская книга, 2002.
15. Кьеркегор С. Болезнь к смерти // Этическая мысль. - М.: Политиздат, 1990. - 361-469 с.
16. Кьеркегор С. Или-или. - М.: Арктогея, 1993. - 378 с.
17. Лиотар Ж-Ф. Состояние постмодерна. - СПб.: «Алетейя», 1998. - 160 с.
18. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия. - СПб.: Наука, 1999. - 606.
19. Мунье Э. Манифест персонализма. - М.: Республика, 1999. - 560 с.
20. Ніцше Ф. По той бік добра і зла (Прелюдія до філософії майбутнього). Генеалогія моралі. - Львів: Літопис, 2002. - 320 с.
21. Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. - К.: Освіта, 2001 - 420 с.
22. Пирс Ч.С. Избранные философские произведения. - М.: Логос, 2000. - 411 с.
23. Пирс Ч.С. Как сделать наши идеи ясными // Вопросы философии, 1996, №12.
24. Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир // Вопросы философии, 1998, №3.
25. Рорти Р. Прагматизм и философия // Философская и социологическая мысль, 1995. №9-10.
26. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001 - 854 с.
27. Фройд З. Вступ до психоаналізу. - К.: Основи, 1998. - 709 с.
28. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М.: Республика, 1994. - 447 с.
29. Шелер М. Положение человека в Космосе // Проблема человека в западной философии. - М.: Прогресс, 1988. - С. 31-95.
30. Шюц А. Избранное: Мир, светящийся смыслом. - М.: РОССПЭН, 2004. - 1056 с.
31. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. - СПб.: «Симпозиум», 2004 - 544 с .
32. Юнг К-Г. Архетип и символ. - М.: Ренессанс, 1991. - 304 с.
Додаткова
1. Бохенский Ю.М. Современная европейская философия. - М.: Научный мир, 2000. - 256 с.
2. Кебуладзе В. Історія розвитку феноменологічної філософії в Україні // Філософська думка, 2009, №1 - С. 5-12.
3. Лемэй Э., Питтс Дж. А. Хайдеггер для начинающих. - Мн.: Попурри, 2004. - 128 с.
4. Современная западная философия. Энциклопедический словарь. - М.: Культурная революция, 2009. - 392 с.
5. Феномен радянської філософії // Філософська думка. - 2009. - №3. - С. 5-139.
Навчальна
1. Каратини Р. Введение в философию. - М.: Эксмо, 2003. - 736 с.
2. Реале Дж. и Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.т. 4. От романтизма до наших дней. - СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1997. - 880 с.
3. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии. - М.: Владос, 2000. - 800 с.
4. Саймон Крічлі. Вступ до континентальної філософії. - К.: ТОВ «Стилос», 2008. - 152 с.
ЧАСТИНА II СВІТ - ЛЮДИНА - ДУХ
1. ФІЛОСОФІЯ ЯК МЕТАФІЗИКА
1.1. З історії метафізики
Філософію можна оцінювати з подвійної точки зору: а) вона є знанням певного роду; б) вона є видом духовної діяльності з продукування цього знання. Знання як результат діяльності характеризується своїм предметом (тобто тим, чого воно стосується), змістом (смислом) і відповідністю питанням, які передують отриманим знанням. Якщо тимчасово відволіктись від тієї вимоги, що грамотно поставлені питання самі потребують якогось початкового знання, можна погодитись на таку вихідну ситуацію, за якою існує попереднє людське запитування, відповіддю на котре і буде знання. Коли йдеться про знання філософське, то і запитування повинно бути також філософським. Від філософії слід вимагати відповіді тільки на філософські питання. Поетове риторичне запитання «Чому я не сокіл, чому не літаю?» є зверненням до Бога, а не до філософа. А питання про причину спекотного літа скоріш стосується спеціалістів з метеорології, фізики атмосфери тощо. Більшість питань, якими бувають заклопотані люди у своєму буденному житті, взагалі не відноситься до науки: хтось комусь дає пораду або навчає повсякденним справам, хтось доходить до них розумом сам, покладаючись на власний чи чужий досвід. Що ж стосується наукових питань про невідоме, то їх формулюють і на них відповідають самі науковці.