Поняття соціальних відносин і соціальної структури суспільства допомагає не абсолютизувати «чистоту» окремих відносин і діяльностей, а усвідомити, що видове багатство суспільних відносин є не що інше, як численність аспектів оцінки єдиної життєдіяльності людей у їх універсальній взаємозалежності. Не можна дати вичерпний список суспільних відносин. Подальший розвиток соціального пізнання дозволить у майбутньому побачити, відокремити деякі інші відносини, які нині не відбиті у суспільній свідомості, не закріпились у соціальних інститутах. Це стосується й діяльності людей. Іноді вірніше було б говорити не про спеціалізовані види діяльності, а про певні аспекти людської життєдіяльності (політичні, правові, моральні, естетичні тощо). Кожний індивід цивілізованого суспільства повинен уміти вбачати це багатство аспектів як у власних діях, так і в діях інших індивідів і груп. В цьому виявляється рівень соціальної культури людини.
Наведені тут підходи до структури суспільства не вичерпують теми. Філософія як світогляд спонукує розглянути соціальну реальність як таку, що постає перед людиною у вигляді сукупності окремих «світів»: норми, влада, мова, культура тощо. Ці світи, кожний з яких є цілокупністю соціальних явищ певного роду, ми вважаємо важливими структурними елементами суспільства і частину з них розглянемо в подальшому.
1. Бусова Н. Проблема кризиса правового регулирования в свете теории социальных систем Н. Лумана // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2000, №1. - С. 52-61.
2. Бхаскар Рой. Общества // Социо-логос. - М.: Прогресс, 1991. - С. 219-240.
3. Вебер М. Про деякі категорії соціології розуміння//Макс Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. - К.: Основи, 1998. - С. 104-156.
4. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации. - М.: Академический Проект, 2003. - 528 с.
5. Дёмин М. В. Природа деятельности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 168 с.
6. Дюркгейм Э. Социология. Её предмет, метод, предназначение. М.: Канон, 1995. - 121 с.
7. Каган М. С. Человеческая деятельность (Опыт системного анализа). - М.: Политиздат, 1974. - С. 3-111.
8. Кемеров В. Е. Концепция радикальной социальности // Вопросы философии. - 1999. - №7. - С. 3-13.
9. Кизима В. В. Социум и Бытие. - К.: ПАРАПАН, 2007. - 204 с.
10. Коркюф Ф. Новые социологии. - М.: Институт экспериментальной психологии: - СПб.: Алетейя, 2002. - 172 с.
11. Кривуля А. М. Диалектика общественных отношений и человеческой деятельности. - Х.: Вища школа, 1988. - С. 22-36; 55-90.
12. Луман Н. Дифференциация. - М.: Логос, 2006. - 320 с.
13. Луман Н. Общество как социальная система. - М.: Логос, 2004. - 232 с.
14. Луман Н. Самоописания. - М.: «Логос», ИТДГК «Гнозис», 2009. - 320 с.
15. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // Маркс К., Энгельс Ф. Избр. соч. в 9-ти томах. Т.4. - М., 1986. - С. 136-140.
16. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология. (Фейербах. Противоположность материалистического и идеалистического воззрений) //Маркс К., Энгельс Ф. Избр. соч. в 9-ти томах. - М., 1985. Т.2С. 9-76.
17. Международный конгресс по теории деятельности // Вопросы философии. - 1996. - №5. - С. 52-79.
18. Момджян К. Х. Введение в социальную философию. - М.: Высшая школа, КД «Университет», 1997. С. 84-229.
19. Парсонс Т. Система современных обществ. - М.: Аспект Пресс, 1998. С. 15-45.
20. Парсонс Т. О социальных системах. - М.: Академический Проект, 2002. - 832 с.
21. Пигров К. С. Социальная философия: Учебник. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005. - 296 с.
22. Теория общества. Сборник. - М.: Канон-пресс-Ц; Кучково поле, 1999. - 416 с.