Отже, з давніх часів відносно спрямованості історії мають місце суперечливі підходи: накопичуються аргументи як на користь визнання загальної «логіки» історичного процесу, так і на користь її спростування, додаються, співставляються й відповідно інтерпретуються численні факти з минулого й сучасного життя людства та окремих суспільств, адже багата подіями історія відкриває тут безмежні можливості. За таких обставин, виправданим було б зайняти виважену й помірковану позицію - уважно, й разом з тим критично, вивчити й оцінити кожний аргумент, усвідомити життєву значущість для людей самої проблеми спрямованості їх історичної долі і ... тим поки що задовольнитись, бо тільки подальші події вималюють вектор руху історії на дещо більшу відповідність тому чи іншому підходу. Та і в цьому разі висновки можуть мати суто прогностичний, а значить проблематичний, характер. Проблема спрямованості історії відноситься до ряду вічних, трансцендентних проблем, коли йдеться про пошук шляхів від сущого в сьогоденні або в минулому до належного в майбутньому.
1. Анкерсмит Ф. Р. Возвышенный исторический опыт. - М.: Европа, 2007. - 612 с.
2. Арон Р. Избранное: Введение в философию истории. Пер с фр. - М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 200. - 543 с.
3. Арон Р. Избранное: Измерения исторического сознания. - М.: РОССПЭН, 2004. - 528 с.
4. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М.: Наука, 1973. - 232 с.
5. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций. - Москва- Киев: «REFL-book» - «ИСА», 1994. - 656 с.
6. Габермас Ю. Про суб’єкта історії. Деякі міркування щодо хибних альтернатив // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. - К.: Лібра, 1999. С. 346-354.
7. Гобозов И. А. Введение в философию истории. - М.: ТЕИС, 1999. - 363 с.
8. Гегель Г. В. Ф. Философия истории. - СПб.: Наука, 1993. - 479 с.
9. Гемпель К. Г. Функция общих законов в истории // Вопросы философии. - 1998. - №10. - С. 88-97.
10. Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества. - М.: Наука, 1977. - 703 с.
11. Зильберман Д. Б. Традиция как коммуникация: трансляция ценностей, письменность // Вопросы философии. - 1996. - №4. - С. 72-105.
12. Зиммель Г. Проблема исторического времени. Проблемы философии истории. К вопросу о философии истории // Зиммель Г. Избранное. Т. 1. Философия культуры. - М.: Юристъ, 1996. - С. 517-537.
13. Козеллек Р. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу. - К.: Дух і літера, 2005. - 380 с.
14. Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії. - К.: Дух і Літера, 2006. - 436 с.
15. Коллингвуд Р. Дж. Идея истории. Автобиография. - М.: Наука, 1980. - С. 5-320.
16. Мегилл А. Историческая эпистемология. - М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2007. - 480 с.
17. Мудрагей Н. С. Философия истории Дж. Вико // Вопросы философии. - 1996. - №1. - С. 101-109.
18. Ортега-и-Гассет Х. История как система // Вопросы философии. - 1996. - №6. - С. 78-103.
19. Панарин А. С. Смысл истории // Вопросы философии. - 1999. - №9. - С. 3-21.
20. Поппер К. Нищета историцизма // Вопросы философии. - 1992. - №8. - С. 49-79; - №9. - С. 22-48; - №10. - С. 29-58.
21. Рикёр П. Время и рассказ. Т.1. Интрига и исторический рассказ. - М.; СПб. 1998. -313 с.
22. Риккерт Г. Философия истории // Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. - М.,1998. - С. 130-204.
23. Тойнби А. Дж. Постижение истории. - М.: Прогресс, 1991. - 736 с.
24. Трёльч Э. Историзм и его проблемы. - М.: Юристъ, 1994. - 719 с.
25. Фихте И. Г. Основные черты современной эпохи // Фихте И. Г. Сочинения в двух томах. Т. 2. - СПб., 1993. - С. 359-617.