ДОСТИГАТИ, -ає, недок., ДОСТИГНУТИ і ДОСТИГТИ, -не; мин. ч. достиг, -ла, -ло і достигнув, -нула, -нуло, док. 1. Ставати стиглим; дозрівати, доспівати. 2. перен. Розвиваючись, назрівати, набирати закінченої форми.
ЗАСТИГАТИ 1, -аю, -аєш, недок., ЗАСТИГНУТИ і ЗАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. застиг, -ла, -ло і рідко застигнув, -нула, -нуло; док. 1. тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. // Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). // безос. 2. Ставати холодним; холонути. // Мерзнути. // Замерзаючи, умирати від холоду. // Клякнути, дубіти. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Залишатися певний час незмінним (про усмішку, вираз обличчя, очей і т. ін.). // Зупинятися, затримуватися на якийсь час на кому-, чому-небудь (про очі). 4. перен. Зупинятися в своєму розвиткові.
ЗАСТИГАТИ 2, -ає, недок., ЗАСТИГТИ, -гне; мин. ч. застигло; док., перех., рідко. Те саме, що заставати 2. НАСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., НАСТИГНУТИ і НАСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. настиг, -ла, -ло; док. 1. перех. Наздоганяти кого-, що-небудь під час руху; переслідуючи, доганяти. // Заставати, захоплювати зненацька кого-небудь. 2. неперех. Приходити, прибувати куди-небудь, з'являтися десь (перев. вчасно, у потрібний момент). 3. неперех. Наступати, наближатися (про час, подію, стан і т. ін.). 4. неперех., розм. Ставати спілим, стиглим у якій-небудь кількості (про плоди, злаки і т. ін.); доспівати, достигати. 5. перех. Траплятися з ким-небудь (про горе, нещастя і т. ін. ). НЕСТИГЛИЙ, -а, -е. Який не достиг, не досяг зрілості; неспілий, недозрілий. ОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ОСТИГНУТИ i ОСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. остиг, -ла, -ло; док. 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. 2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). 3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися. ПРИСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРИСТИГНУТИ і ПРИСТИГТИ, -гну, -гнеш; мин. ч. пристигнув, -нула, -нуло і пристиг, -ла, -ло; док., розм. 1. неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. 2. перех. Те саме, що настигати 1, 5. 3. тільки док., неперех. Наступити, настати, відбутися (про час, подію і т. ін.). ПРОСТИГАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРОСТИГНУТИ і ПРОСТИГТИ, -гну, -гнеш, док. 1. Втрачаючи тепло, ставати холодним. 2. перен., розм. Заспокоюватися. // Втрачати колишню силу (про почуття). СТИГЛИЙ, -а, -е. 1. Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Який досяг найвищої межі за своїм станом, розвитком. СТИГНУТИ 1 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2. перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися. СТИГНУТИ 2 , -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і стигнув, -нула, -нуло; недок. 1. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холоднішим; застигати. 2. Охолоджуючись, твердіти, згущуватися, перетворюватися на лід. 3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. // Зупинятися, ставати нерухомим (про очі). // Бути який-небудь час незмінним (про почуття). <> Серце стигне: а) хто-небудь заспокоюється після гніву, роздратування і т. ін.; б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає від переляку, жаху. */ (из [7], в несколько сокращённом виде) В данном случае, легко видеть, сеть понятий, образованная в украинском языке вокруг корня "стиг", охватывает, кроме присутствующего в русском языке понятия "догонять", ряд других понятий. Все эти понятия связаны между собой родством самого переходного процесса, который они обозначают - процесса перехода чего-то, или кого-то, от какого-то нестабильного, начального, до какого-то окончательного, стабильного состояния. Это может быть как физическая форма такого процесса (охлаждение, или отвердение, или потеря движения), так и биологическая (созревание), или чувственная (успокоиться, остолбенеть, угомониться).
В русском же языке такая общность отображения одного и того же процесса в различных его ипостасях полностью отсутствует: тот же по своей сути процесс представлен разрозненными понятиями типа "стыть", "зреть", "спеть" и т.д. - совокупность которых никоим образом и никак не передаёт носителю русского языка того такого естественного в украинском языке факта, что между этими понятиями есть нечто существенно общее.
Не думаю, что кто-то найдёт что-то возразить, если сказать после этого, что в данном конкретном случае украинский язык даёт своему носителю кардинально иное, более широкое и глубокое овладение реалиями окружающего мира, чем русский язык своему.
Данная простая, практически техническая иллюстрация мощности отражения действительности двумя языками, русским и украинским, выбрана для очевидности, для простоты понимания - чтобы механизм донесения заложенного в языках знания к носителю языка был лучше виден. Ведь хоть и аналогичная, но значительно более сложная картина имеет место не столько в технических и естественных, как, и то в значительно большей степени, в таких языковых средствах, наиболее важных для качества человеческой жизни, которые касаются восприятия человеком человека и человеческих взаимоотношений. И каким образом язык влияет на человеческое бытие - когда он даёт своему носителю понимание сути процессов окружающего мира, или когда он не даёт такого понимания - объяснять излишне, не так ли. Хотя о примитивизме мировосприятия на основе русского языка, который открывает широкий путь для преступных манипуляций русскоязычным сознанием, говорить жизненно важно [10] - особенно таким людям, которых нагибают, или уже нагнули к русскому языку.