Такими були думки, яким я не без зусиль зумів надати форми, приступної нашому розумінню. Були в нього й інші, які Поліна дуже точно запам’ятала, не знаю, з якої причини, і я 'їх записав із її слів. Та вони доводять до розпачу, коли, знаючи який геній їх висловив, намагаєшся їх збагнути. Я наведу кілька з них, щоб завершити малюнок цього образу. Можливо, їх варто навести й тому, що в цих висловлюваннях Ламберова теорія охоплює світи повніше, ніж у попередніх, які переважно мають стосунок до живої матерії. Але між обома фрагментами існує взаємозв’язок, очевидний для тих небагатьох, кому до вподоби поринати в безодні таких ідей.
І
Усе на землі існує тільки в русі й у числі.
ІІ
Рух — це якоюсь мірою число в дії.
III
Рух походить від сили, породженої словом і опором, який інакше називають матерією. Без опору рух не мав би наслідків, його дія була б нескінченною. Ньютонове всесвітнє тяжіння не закон, а тільки наслідок закону універсального руху.
IV
Між рухом та опором виникає певна рівновага, яка і є життям. Як тільки одна з цих двох сил перемагає, життя припиняється.
V
Ніде рух не буває безплідним, повсюди він породжує число. Але він може бути нейтралізований опором великої сили, як, наприклад, у мінералі.
VI
Породжуючи всіляке розмаїття, число створює водночас і гармонію, яка у своєму найвищому значенні являє собою зв’язок між єдністю і частинами.
VII
Без руху все було б однією й тією самою єдністю. Результати руху, однакові у своїй суті, відрізняються лише числом, яке породжує їхні властивості.
VIII
Людина залежить від властивостей, янгол — від суті.
IX
Прилучаючи своє тіло до елементарної дії, людина може прилучитися своїм внутрішнім «я» до світла.
X
Число — розумний свідок, властивий тільки людині, і саме завдяки йому вона приходить до розуміння слова.
XI
Є число, якого нечистий не може переступити. Це число, що ним закінчується творіння.
XII
Єдність була відправною точкою для всього створеного; в результаті виникли складні сполучення, але їхній кінець має бути схожий на початок. Звідси духовна формула: складна єдність, змінна єдність, єдність усталена.
XIII
Всесвіт — це розмаїття в єдності. Рух — засіб. Число — результат. Кінець — це повернення всього сущого до єдності, яка і є Бог.
XIV
Три і сім — найвагоміші числа в духовному світі.
XV
Три — це формула створених світів. Воно — духовний знак творіння й матеріальний знак кола. Справді, Бог творив лише за допомогою сферичних ліній. Пряма лінія — знак нескінченності. Отож людина, яка прозирає нескінченність, використовує пряму у своїх творіннях. Два — число розмноження. Три — число, яке виражає існування, куди входить розмноження і його плоди. Додайте четвірку, і ви одержите сім — тобто формулу небес. Бог вищий від усього цього, Він — єдність.
Після того як я ще раз побачився з Ламбером, я розлучився з його дружиною і знову опинився під впливом ідей, таких суперечних суспільному життю, що хоч я їй і пообіцяв навідатись у Вільнуа знову, я так туди й не поїхав. Від зустрічі з Луї в мене залишилося гнітюче і якесь зловісне враження. Я боявся знову опинитися в тій п’янкій атмосфері, де екстаз здавався таким заразливим. Кожен на моєму місці відчув би бажання кинутися в нескінченність; так ото солдати, стоячи табором біля Булоні, усі накладали на себе руки, опинившись у будці вартового, де один з них заподіяв собі смерть. Відомо, що Наполеонові довелося спалити ту будку, заражену уявленнями, які дійшли до стану смертоносних міазмів. Можливо, в кімнаті Луї відбувалося те саме, що й у тій будці? Ці два факти можуть служити зайвим доказом правильності його вчення про передачу вольових спонук. Я пережив незвичайне хвилювання, яке годі порівняти навіть із тривожними мареннями, що виникають під впливом чаю, кави, опію, сну, лихоманки, таємничих збудників, які часто роздмухують у нашому мозку справжнє полум’я тривог і маячні. Можливо, я міг би створити завершену книгу з тих уривків думок, зрозумілих лише для деяких умів, що звикли нахилятися над краєм безодні у надії побачити її дно. Розповівши з усіма подробицями про духовні видіння цієї людини, чия незмірна сила, а може, слабкість надавали їй рис створіння ніби незавершеного, я, мабуть, створив би життєпис цього грандіозного розуму, який, безперечно, почав розпадатися, як розпадається занадто велика імперія. Але я волів просто описати свої враження, ніж створювати художній твір у вузькому розумінні цього слова.