З’явилися збуджені передовиці. У врочистих, хоча й стриманих тонах вони розповідали про те, яку ганьбу і безчестя може накликати одна людина на велике місто, і що плямують благородну політичну партію.
Тоді й пустили в хід план, сфабрикований Молленгауером, Батлером і Сімпсоном — «про всяк випадок». Він полягав у тому, щоб, зіпхнувши всю провину на Ковпервуда, хоча б на деякий час зняти ганьбу з республіканської партії. Кумедно було бачити, з якою готовністю всі газети — і навіть «Громадянська асоціація допомоги міському самоврядуванню» — погодилися, що головний (якщо не єдиний) винуватець усього — Ковпервуд. Звісно, Стінер видав йому гроші, більше того — віддав йому в руки реалізацію міських позик. Але все ж вважалося (чому — невідомо), що Ковпервуд нахабно зловживав довірою скарбника. Потім пішли незрозумілі натяки на те, що він отримав чек на шістдесят тисяч доларів за облігації, яких не виявилося в амортизаційному фонді. Категорично стверджувати це до отримання точних свідчень ніхто не наважувався, оскільки і газети, і комісія, яка проводила розслідування, знали, що закони штату передбачають суворе покарання за наклеп.
У належні строки муніципалітет передав пресі бездоганно підготовлене листування. В одному з листів мер міста Джейкоб Борчардт вимагав, щоб містер Джордж Стінер негайно пояснив свою дивну поведінку. В іншому була відповідь містера Стінера на запит містера Борчардта. Лідери республіканської партії вважали, що це послугує найкращим доказом прагнення партії очистити свої ряди від будь-яких темних особистостей і разом з тим відтягне справу до кінця виборів.
КАНЦЕЛЯРІЯ МЕРА МІСТА ФІЛАДЕЛЬФІЇ
18 жовтня 1871 р.
Міському скарбнику містеру Джорджу Стінеру.
Шановний пане!
До нас дійшли чутки, що значний пакет облігацій міської позики, випущеної Вами для продажу з боку міської скарбниці — і, відповідно, з дозволу мера міста, — опинився поза Вашим контролем, а виручені за продаж вказаних облігацій суми не були передані до скарбниці.
Окрім того, нам стало відомо, що значна сума належних місту коштів потрапила до рук одного, а можливо, і кількох біржових маклерів, що мають контори на Третій вулиці, та що вказані біржові маклери чи банкіри опинилися у складному фінансовому становищі, внаслідок чого інтересам міста може бути завдано суттєвих збитків.
Тому просимо Вас негайно повідомити, чи відповідають ці свідчення істині, щоб я, як мер міста (якщо ці прикрі факти дійсно були), міг вчасно вжити заходів, що покладаються на мене посадою і зобов’язаннями.
З найбільшою повагою
Джейкоб Борчардт, мер міста Філадельфії.
КАНЦЕЛЯРІЯ СКАРБНИКА МІСТА ФІЛАДЕЛЬФІЇ
19 жовтня 1871 р.
Високоповажаному Джейкобу Борчардту.
Шановний пане!
Цими словами підтверджую отримання Вашого листа від 18-го числа цього місяця і дуже шкодую, що на цей час не можу надати запрошених Вами відомостей. На жаль, я змушений підтвердити, що міська скарбниця дійсно переживає складні часи, що є наслідком порушення боргових зобов’язань тим біржовим маклером, який протягом кількох років займався реалізацією міських позик. Доводжу також до Вашого відома, що з того моменту, як це було з’ясовано, я не переставав і не перестаю докладати усіх зусиль для того, щоб попередити або принаймні зменшити втрати, які загрожують місту.
З глибокою повагою
Джордж Стінер.
КАНЦЕЛЯРІЯ МЕРА МІСТА ФІЛАДЕЛЬФІЇ
21 жовтня 1871 р.
Міському скарбнику містеру Джорджу Стінеру.
Вельмишановний пане!
У обставинах, які склалися, вважаємо необхідним відмінити надані Вам повноваження з розміщення міської позики у тій його частині, яка ще не реалізована. Будь-які звернення за облігаціями, дозволеними до випуску, але ще не випущеними, варто направляти у нашу канцелярію.
Із незмінною повагою
Джейкоб Борчардт, мер міста Філадельфії.
Чи писав Джейкоб Борчардт ті листи, які були ним підписані? Ні, не писав. Їх склав містер Енбер Сенгстек у конторі містера Молленгауера, і містер Молленгауер, ознайомившись із їхнім змістом, зауважив, що, «напевно, так буде добре, навіть дуже добре».
Але чи писав містер Стінер, скарбник міста Філадельфії, свою суто дипломатичну відповідь? Ні, не писав. Містер Стінер перебував у стані повної прострації і одного разу, приймаючи ванну, навіть розридався. Листа цього також написав містер Енбер Сенгстек і лише дав його на підпис містеру Стінеру. А містер Молленгауер, проглянувши листа перед відправленням, зазначив, що він складений «як слід». Час нині був такий, що усі пацюки й усі миші зачаїлися у своїх нірках, бо з темряви на них світив великими жадібними очима агресивний кіт — громадська думка, — діяти наважувалися лише найстаріші, наймудріші щури.