Покінчивши нарешті з безліччю дрібних клопотань, суддя наказав оголосити справу за позовом міста Філадельфії до Френка А. Ковпервуда, і секретар сповістив про початок процесу гучним голосом. Денніс Шеннон, новий окружний прокурор, і Стеджер поспішно встали. Стеджер і Ковпервуд, а також Шеннон і Стробік (останній як позивач, що представляв інтереси штату Пенсильванія) сіли за довгий стіл всередині огородженого простору, між бар’єром і суддівською трибуною. Стеджер — більше для проформи — запропонував судді Пейдерсону припинити справу, але його клопотання було відхилено.
Негайно був складений список присяжних — дванадцятеро осіб, покликаних протягом місяця відбувати цю повинність, — і запропонований на розгляд сторін. Процедура складання списку була в цій інстанції справою досить простою. Вона полягала в тому, що секретар, схожий на китайського мандарина, писав на окремому аркуші прізвище кожного кандидата у присяжні на певний місяць (всього їх було близько п’ятдесяти осіб), опускав ці квиточки в барабан, що його кілька разів повертав і витягав перший-ліпший: такий ритуал визначав випадок — хто буде присяжним номер один. Рука секретаря дванадцять разів занурилася в барабан і витягла імена дванадцяти присяжних, яких, у порядку оголошення їхніх прізвищ, запрошували зайняти своє місце.