Іноді до своєї колишньої невістки заходила й Анна-Аделаїда Ковпервуд, яка тепер працювала в міському відділі водопостачання. Вона любила розмірковувати про незбагненні перипетії життя та з цікавістю стежила за кар’єрою свого брата, якому, як бачимо, самою долею було призначено завжди бути першим. Але вона відмовлялася розуміти його. Переконавшись, що будь-хто, пов’язаний із ним, переживає падіння і злети залежно від його успіхів, вона губилася у здогадах, що ж таке мораль і справедливість у цьому світі. Чи існують для всіх обов’язкові принципи, чи ж люди лише думають так? Проте більше споглядаєш винятки з цих правил. Її брат, безумовно, не керувався такими принципами, а тим часом знову йшов угору. Що ж воно означає? Місіс Ковпервуд, колишня дружина Френка, засуджувала його дії, але охоче користувалася всіма благами його успіху. Як поєднувати це з поняттям етики?
Про кожен крок Ковпервуда, про всі його справи та сподівання знала Ейлін Батлер. Невдовзі після розлучення з дружиною, після неодноразових приїздів до Філадельфії і від’їздів у той новий світ, де він тепер розпочав свою справу, вони одного зимового дня поїхали разом. Ейлін сказала матері (та захотіла жити в Нори), що вона полюбила Ковпервуда та збирається вийти за нього заміж. Старенькій довелося задовольнятися цим поясненням і дати свою згоду.
Так для Ейлін назавжди закінчилося попереднє життя у старому, знайомому їй маленькому світі. Тепер її чекає Чикаго. За словами Ковпервуда, воно обіцяє куди блискучіше майбутнє, ніж те, на яке вони могли розраховувати у Філадельфії.
— Правда, це чудово, що ми нарешті їдемо? — запитала вона.
— Це розумний крок, — відповів Ковпервуд.
Існує риба, наукова назва якої Mycteroperca Bonaci (у народі її називають чорний морський окунь). Ця риба заслуговує на те, щоб поговорити про неї у зв’язку з усим, що було розказано вище. Великий (нерідко досягає двохсот п’ятдесяти фунтів ваги) чорний окунь живе довго й не знає небезпек, бо володіє дивовижною здатністю пристосовуватися до навколишнього середовища. Те складне явище, яке ми називаємо творчою силою та наділяємо духом праведності, за нашими уявленнями, завжди влаштовує життя в цьому світі так, що в ньому торжествують справедливість і доброчесність. Однак, немов для повчання, природа створила чорного морського окуня. Уважно придивившись до світу, ми виявимо ряд подібних до нього, не менш підступних істот, як-от павук, який тче павутину для безтурботної мухи; або чарівна Drosera (росянка), чия рожева чашечка розкривається та ловить комах, які захопилися її красою, а потім знову стуляється, щоб поглинути їх. Або веселкова медуза, яка простягає свої щупальця, схожі на чудові зблиски північного сяйва, щоб мучити і жалити усе живе, що потрапило в ці підступні обійми. І людина, сама того не підозрюючи, часом риє для себе яму, розставляє собі тенета. Ілюзія засліпила її, і ось вона вже замкнена капканом обставин.
Mycteroperca, перебуваючи у темних глибинах зелених вод, є доказом того, що творець природи позбавлений доброго начала, і це підтверджується на кожному кроці. Перевага Mycteroperca над іншими мешканцями підводного царства в майже неймовірній здатності до обману, зумовленого пігментацією шкіри. Маючи успіхи в електромеханіці, ми пишаємося нашим умінням миттєво змінювати одну чудову картину іншою, розгортати перед глядачем довгу вервечку видінь, що раптово виникають і так само зникають. Однак Mycteroperca ще владніше розпоряджається своєю зовнішністю. Той, хто довго дивиться на цю рибу, мимоволі піддається відчуттю, що перед ним фантастична, надприродна істота — така неперевершена її здатність до обману. Із чорної вона миттєво перетворюється на білу; землисто-бура, раптом забарвлюється в чарівний зелений колір води. Плями на її тілі видозмінюються, як хмарки на небі. Не можна не дивуватися розмаїттю її підступних хитрощів.
Лежачи в мулі на дні бухти, вона може уподібнитися цьому мулу. Сховавшись під покровом пишних водоростей, вона набуває їхнього забарвлення. Рухаючись у смузі світла, вона сама здається світлом — мерехтливо-тьмяним у воді. Її вміння втекти від переслідувань і крадькома нападати — вражає.