Але, в будь-якому випадку, тепер було проблемою розшукати лорда. Він зник разом із Піренном півгодини тому — просто втік, хай йому грець.
Гардін був абсолютно впевнений, що його відсутність під час попередніх переговорів цілком влаштовує Піренна.
Але він таки знайшов Піренна в цьому крилі цього ж таки поверху, просто відчиняючи кожні двері. Штурхнувши чергові двері, Гардін з вигуком «Ах!» на вустах зайшов у темну кімнату. Силует хитромудрої зачіски лорда Дорвіна було важко не помітити на фоні освітленого екрана.
Лорд Дорвін підвівся:
— А, Гагдіне. Ви, безсумнівно, нас шукали? — Він простягнув свою тютюнницю (занадто декоровану й погано зроблену, як устиг помітити Гардін) і отримав увічливо відмову. Лорд узяв дрібку тютюну й люб’язно усміхнувся.
Піренн насупився, але Гардін зустрів його порожнім, байдужим виразом обличчя.
Запала мовчанка, яку порушив єдиний звук — стукіт кришки тютюнниці лорда Дорвіна. Він відклав її вбік і сказав:
— Ця ваша Енциклопедія, Гагдіне, велике досягнення. Наспгавді, це подвиг, який можна віднести до найвеличніших досягнень усіх часів.
— Більшість з нас погодяться з вами, мілорде. Однак це досягнення ще не завершене.
— З того моменту, як я побачив ефективність вашої Фундації, у мене немає жодних побоювань з цього приводу. — І він кивнув Піренну, який задоволено вклонився.
«Ну просто вечеря любові», — подумав Гардін.
— Я не скаржився на відсутність ефективності, мілорде, скоріше, на надмірну активність з боку частини анакреонців — хоч і в іншому та більш руйнівному напрямку.
— А, так, Анакгеон. — Він недбало махнув рукою. — Я щойно звідти повегнувся. Найбільш вагвагська планета. Абсолютно немислимо, як люди можуть жити в таких умовах. Відсутність найелементагніших вимог для культугної людини, відсутність найголовніших згучностей та комфогту — цілковита застагілість, де вони…
Гардін сухо перервав його:
— На жаль, анакреонці мають усі основні засоби, необхідні для ведення війни й руйнувань.
— Годі, годі. — Схоже, це роздратувало лорда Дорвіна, можливо, тому, що його перервали на півслові. — Але, знаєте, ми це питання загаз не обговогюємо. Спгавді, я теж зі свого боку стугбований. Доктоге Пігенн, а ви не покажете мені дгугий том? Будь ласка.
Світло вимкнулося, і наступні півгодини Гардін міг також полетіти на Анакреон, оскільки на нього не звертали анінайменшої уваги. Книга на екрані мало що означала для нього, і він не намагався її читати, але лорд Дорвін у цей момент не на жарт розхвилювався. Гардін помітив, що від хвилювання він навіть перестав гаркавити.
Коли світло знову ввімкнули, лорд Дорвін сказав:
— Дивовижно. Спгавді дивовижно. Ви, Гагдіне, часом не цікавитеся агхеологією?
— Що? — Гардін відволікся від роздумів. — Ні, мілорде, не сказав би. Я планував стати психологом, а врешті-решт став політиком.
— Ах! Без сумніву, цікава наука. Гозумієте, я сам, — він узяв чималеньку дрібку тютюну, — бавлюся агхеологією.
— Справді?
— Його світлість, — утрутився Піренн, — дуже добре знайомий з цією галуззю.
— Ну, можливо, можливо, — благодушно відповів його світлість. — Я згобив жах як багато в науці. Спгавді, дуже добге в цьому гозбигаюся. Я пегечитав Джагдуна, Обіясі, Кгомвілла… гозумієте, всіх їх пегечитав.
— Я, звичайно, чув про цих авторів, — сказав Гардін, — але ніколи їх не читав.
— Вам вагто колись це згобити, мій любий дгуже. Це колись повернеться вам стогицею. Що ж, я вважаю, що точно вагто було полетіти сюди, на Пегифегію, щоб побачити цей примігник Ламета. Не повігите, у моїй бібліотеці жодного немає. До гечі, доктоге Пігенн, ви не забули пго свою обіцянку — згобити для мене копію з цієї книжки до того, як я поїду?
— Ви повинні знати, що Ламет, — самовпевнено продовжував канцлер, — дає нове й цікаве доповнення до моїх знань пго «питання походження».
— Яке питання?
— «Питання походження». Ви точно мусите знати, що існує думка, що спочатку людська гаса займала лише одну планетну систему.
— Ну так, я це знаю.
— Звичайно, але ніхто не знає, що це була за система, — знання пго це загубилися в темгяві віків. Однак існують теогії. Одні називають Сігіус. Інші наполягають на тому, що це Альфа Центавга, або Сонце, або 61 у сузіг’ї Лебедя — як бачите, усе в сектогі Сігіуса.
— І що каже Ламет?