Понієтс знизав плечима.
— Ви маєте рацію. Я міг би сказати, що запобігти цьому можна, навчивши ваших людей користуватися атомними приладами для їхньої власної зручності та для отримання суттєвого прибутку. Це була б величезна робота, я не заперечую; але віддача — ще більшою. І все ж, зараз це ваша проблема, а не моя. Я не пропоную ані бритви, ані ножа, ані механічного подрібнювача сміття.
— Що ж ви пропонуєте?
— Саме по собі золото. Безпосередньо. Ви могли б мати машину, що її я демонстрував минулого тижня.
Тепер уже напружився Ферл — на його лобі то з’являлися, то зникали складки.
— Трансмутатор?
— Абсолютно точно. Ваш золотий запас дорівнюватиме запасу заліза. Цього, на мою думку, достатньо для всіх потреб. Достатньо і для посади Великого Магістра, незважаючи на молодість та ворогів. І це безпечно.
— Яким чином?
— Суть його використання в таємності; тій самій таємності, яку ви змалювали, як єдиний засіб безпеки стосовно атомних приладів. Ви можете заховати трансмутатор у найглибшому підземеллі найміцнішої фортеці свого найвіддаленішого маєтку, і він однаково приноситиме вам миттєве багатство. Ви купуєте золото, а не машину; це золото не має жодних слідів, що свідчили б про його виробництво, тому його неможливо відрізнити від того золота, що є у природі.
— А хто керуватиме машиною?
— Ви самі. П’ять хвилин навчання — це все, що вам потрібно. Я встановлю її для вас туди, куди ви забажаєте.
— А що взамін?
— Ну, — Понієтс заговорив обережніше, — я пропоную привабливу ціну. Таке вже моє життя. Скажімо, за цю машину — вона досить цінна — ви дасте мені замість одного кубічного фута золота один кубічний фут кованого заліза.
Ферл розсміявся, і Понієтс почервонів.
— Нагадую вам, сер, — сухо сказав він, — що витрачені кошти ви зможете повернути вже за дві години.
— Правильно, а за годину ви підете, і моя машина відразу ж перетвориться на непотріб. Мені потрібні гарантії.
— У вас є моє слово.
— Дуже добре, — глузливо вклонився Ферл, — але ваша присутність була б набагато кращою гарантією. Я даю вам своє слово, що заплачу вам за тиждень після доставки, якщо машина все ще буде в робочому стані.
— Це неможливо.
— Неможливо? Та ви вже накликали на себе смертну кару, просто запропонувавши мені щось у вас купити. Тож якщо відмовитеся, єдиною альтернативою для вас уже завтра буде газова камера. Це я вам обіцяю.
Обличчя Понієтса було безпристрасним, але його очі заблимали. Він сказав:
— Це дуже несправедлива перевага. Ви можете хоча б викласти свою обіцянку в письмовому вигляді?
— Щоб потім понести відповідальність за її виконання? Ні, сер! — На обличчі Ферла з’явилася задоволена усмішка. — Ні, сер! Дурень — лише один із нас.
Торгівець тихо промовив:
— Домовилися.
6
На тридцятий день Ґорова звільнили, а замість нього отримали п’ятсот фунтів найжовтішого золота. А разом із ним звільнили й піддану карантину гидоту, якою вважали його корабель.
Потім, так само як і на шляху до Аскоунської зоряної системи, їх супроводжували маленькі лискучі кораблі, вишикувані в циліндричну фігуру.
Понієтс спостерігав за тьмяною, освітленою сонцем цяткою, на яку перетворився корабель Ґорова, тоді як голос самого Ґорова долинав до нього крізь ефір, чіткий і пронизливий.
Він говорив:
— Але це, Понієтсе, не те, що нам потрібно. Трансмутатор нам не допоможе. До речі, як ти його дістав?
— Та ніяк, — терпляче відповів Понієтс, — я зібрав його з камери для опромінювання їжі. Насправді він нікуди не годиться. Якщо запускати його у більшому масштабі, то витрати енергії непомірні; інакше Фундація використовувала б трансмутацію замість ганятися по всій Галактиці за важкими металами. Це один зі стандартних трюків, що ними користується кожен торгівець, хіба що я ніколи раніше не бачив, як залізо перетворюється на золото. Це вражаюче, і це працює — але дуже ненадовго.
— Добре. Але цей конкретний трюк не дуже підходить.
— Цей трюк допоміг тобі вибратися з халепи.
— Але це дуже далеко від мети. Тим більше, мені доведеться повернутися, щойно цей дбайливий конвой нас залишить.
— Чому?
— Ти сам це пояснив цьому своєму політику! — Ґоров зривався на крик. — Усі твої торгові аргументи спиралися на той факт, що трансмутатор є засобом для досягнення мети, але сам по собі не має жодної цінності; що клієнт купує золото, а не машину. Це хороший психологічний прийом, бо він спрацював, але…