Сатт стояв біля вікна, повернувшись спиною до Меллоу та Джаела. Уже сутеніло й на небі з’явилося кілька зірок, світло яких безсило боролося тут, на самісінькому краю Галактики, з туманною, тонкою лінзою, у якій ховалися залишки Імперії — усе ще великої Імперії, що боролася проти них.
Сатт промовив:
— Ні, ви не та людина.
— Ви мені не вірите?
— Я хочу сказати, що не довіряю вам. Ви нещирий. Ви добре ошукали мене, коли я вважав, що ви перебуваєте під надійним наглядом під час подорожі на Корелл. Коли я думав, що вас загнали в кут на суді, ви уникли вироку й пролізли в крісло мера завдяки своїй демагогії. У вас немає ніякої відвертості, жодного мотиву, за яким не стояло б щось інше; ви не робили жодної заяви, яка була б недвозначною.
Припустімо, що ви зрадник. Що ваш візит до Імперії приніс вам гроші та обіцянку влади. У такому випадку ви діяли б так само, як і зараз. Ви б призвели до війни, перед тим посиливши свого ворога. Ви б змусили Фундацію до бездіяльності. І мали б правдоподібне пояснення своїх дій — настільки правдоподібне, що воно переконало б кожного.
— Отже, ви хочете сказати, що компромісу не буде? — м’яко спитав Меллоу.
— Я хочу сказати, що ви маєте піти — добровільно або під примусом.
— Я попереджав вас, що існує лише одна альтернатива співпраці.
Обличчя Джорана Сатта налилося кров’ю від раптового припливу емоцій.
— І я попереджаю вас, Гобере Меллоу зі Смирно, що якщо ви заарештуєте мене, не буде жодної пощади. Мої люди без упину поширюватимуть правду про вас, і прості люди Фундації об’єднаються проти свого чужоземного правителя. Вони розуміють своє призначення, якого смирнієць ніколи не зрозуміє, — і це розуміння знищить вас.
Гобер Меллоу спокійно сказав двом охоронцям, які увійшли:
— Заберіть його. Він під арештом.
— Ви маєте останній шанс, — сказав Сатт.
Меллоу загасив сигару, не піднімаючи голови.
А за п’ять хвилин Джаел заворушився й стомлено сказав:
— Ну от, ти зробив мученика за справу, що далі?
Меллоу перестав возитися з попільничкою й підвів голову.
— Це не той Сатт, якого я знав. Це бик, засліплений кров’ю. О Галактико, він ненавидить мене.
— Це ще небезпечніше.
— Небезпечніше? Дурниці! Він утратив усю владу.
Джаел похмуро сказав:
— Ти самовпевнений, Меллоу. Ти ігноруєш те, що може спалахнути народне повстання.
Меллоу, своєю чергою, підвів голову, похмуро глянувши на нього:
— Раз і назавжди, Джаеле, немає жодної можливості народного повстання.
— Ти занадто впевнений у собі!
— Я впевнений у кризах Селдона та історичній обґрунтованості їхніх рішень, зовнішній і внутрішній. Є дещо, чого я не сказав Сатту. Він намагався контролювати саму Фундацію за допомогою релігії, так само як зовнішні планети, і зазнав невдачі — що є найпереконливішою ознакою того, що в схемі Селдона релігія ні до чого не придатна.
Економічний контроль спрацював по-іншому. Якщо перефразовувати знамениту цитату Сальвора Гардіна, яку ти наводив, — це поганий атомний бластер, що не стрілятиме в обох напрямках. Коли Корелл процвітав за рахунок торгівлі з нами, так само процвітали й ми. Якщо корелліанські заводи зупиняться без нашої торгівлі і якщо процвітання зовнішніх світів припиниться через торгову ізоляцію, те саме буде і з нашими заводами та нашим процвітанням.
А зараз не лишилося жодної фабрики, жодного торгового центру, жодної верфі, яка не перебувала б під моїм контролем і яку я не міг би заблокувати, якщо Сатт спробує проводити свою революційну пропаганду. Там, де його пропаганда буде успішною або хоча б матиме якусь можливість успіху, я зроблю так, щоб економічне процвітання припинилося. Там, де він зазнає невдачі, процвітання триватиме, тому що мої заводи й далі залишатимуться повністю укомплектованими.
Отже, з тієї самої причини, що змушує мене вірити, що Корелл збунтується на користь процвітання, я впевнений, що ми не повстанемо проти нього. Гра триватиме до кінця.
— Отже, — сказав Джаел, — ти створюєш плутократію. Ти робиш нас землею торгівців і великих комерсантів. Що ж тоді буде в майбутньому?
Меллоу підняв похмуре обличчя й розлючено вигукнув:
— Що мені до майбутнього? Я не сумніваюся, що Селдон передбачив його й підготувався до цього. Будуть і інші кризи, коли гроші вичерпають себе як сила — так само, як нині вичерпала себе релігія. Нехай ці проблеми розв’язують мої наступники, як я розв’язав цю.
КОРЕЛЛ — …І після трьох років війни, що була, безумовно, найбезкровнішою війною в історії, Республіка Корелл беззастережно капітулювала, а Гобер Меллоу посів своє місце поряд із Гарі Селдоном і Сальвором Гардіном у серцях народу Фундації.