Game over

_{- Відправляємо листа? — наче й не було нічого, запитала Шана.}

_{- Ну… — не зовсім ще оговтавшись від приємного шоку, ствердно промугикав Рик. — Телефони наші напиши тільки.}

_{- Звичайно, — Шана забарабанила по клавіатурі. — Усе, тепер залишилося тільки чекати.}

_{Кадим подзвонив Рику пізно ввечері. Він був веселий і говіркий.}

_{- Старий, привіт! Шалено радий тебе чути! Як справи? Як ти мене знайшов? Чи бачив кого з наших?}

_{- Та постривай! Хоч одну відповідь вислухай, га? Заторохтів, як кулемет.}

_{- Це я від радості. Я все думав, як вас знайти, а тут перевіряю пошту — і на тобі! Ваш лист! Я так зрадів, що навіть на час не подивився. Це нічого, що я так пізно дзвоню?}

_{- Ні, все нормально. Ми з Шаною знайшли тебе пошукачем. У тебе адреса яка? Кадим, песик, крапка й так далі? Ось і вирахували.}

_{- Нормально! Я б до такого не додумався.}

_{- Ось тому ми знайшли тебе, а не ти нас. Ну, добре. Треба зустрітися. Є одна проблемка. Давай завтра годині о третій біля метро «Річковий вокзал»? Годиться?}

_{- О третій? — Кадим помовчав секунду. — Пів на четверту, на третю ніяк не встигну.}

_{- Ну, пів на четверту. Домовилися.}

_{Осінь вистелила дніпровські схили жовтим листям. Стояла незвичайна для листопаду теплінь. Чекаючи Кадима, Шана й Рикпет зовсім не замерзли. Щоб якось згаяти час, Рикпет запросив Шану до «Макдональдса» та пригостив її соком.}

_{- О! Ось і Кадим, — Шана показала на хлопчика, якого побачила через скляну стінку «Макдональдса».}

_{Кадим, побачивши Рика на ґанку, почав усміхатися.}

_{- Страшенно радий вас бачити! Ви собі навіть не уявляєте, який я радий вас бачити!}

_{Він потис Рику руку, а Шану навіть обняв.}

_{- Ну, як живемо — боремося? За Гіреєю не скучили?}

_{Шана з Риком перезирнулися. Це ж треба, як близько до мети - зустрічі було поставлене питання!}

_{- Та скучили!}

_{Веселість Кадима наче вітром здуло. Обличчя його стало серйозним.}

_{- Що, справді? А ну, викладайте, що надумали?}

_{- їдьмо до мене, у мене вдома нині нікого немає. Там і обговоримо проблему.}

_{І трійця вирушила до Рика.}

РОЗДІЛ 2 Це абетка!

_{Усі влаштувалися біля монітора. Рикпет упевнено пройшов перший рівень і тепер нищив глюків на другому.}

_{- Спритно ти їх! — прокоментував Кадим.}

_{- Не кажи під руку! Ну ось!}

_{З-за перегородки з’явився ствол автомата й замиготів жовтогарячий вогник. Екран відразу потемнішав. Рик засмучено зняв руки з клавіатури.}

_{- Ну, одне життя профукав. Кому казав: не кажи під руку!}

_{- Хлопці, але ж глюки так не грають! Вони на такий трюк не здатні. Це заекранник був, точно кажу, заекранник!}

_{- Чуєш, Рику, Шана має рацію! Глюки справді так не грають.}

_{- Ну, все, тихо! — Рик знову пішов другим рівнем. Цього разу все обійшлося без проблем.}

_{- Цікаво, хто там тепер у ролі кудлатого дракона?}

_{- Що значить «у ролі дракона»?}

_{- А, то тобі нічого не сказали! Киць-киць!}

_{У кімнату зайшла сіра пухнаста кицька й питально подивилася на Шану.}

_{- Знайомся, — Шана взяла кицьку на руки, почала її гладити й чесати за вухами, — кицька на ім’я Ксюша, вона ж і дракон за сумісництвом.}

_{Шана показала Кадиму дві дірочки на лівому вусі кицьки, як доказ своїх слів.}

_{- Бачиш? Мої мітки! Але Ксюша не ображається. Еге ж, Ксюшо?}

_{Кицька у відповідь муркнула.}

_{- Не ображається! Ми з Ксюхою друзі!}

_{- Є, ось він! — гравець Рика стояв напроти червоного ліхтаря.}

_{І ліхтар дійсно почав блимати.}

_{- Ось бачиш… — почав Рик, повернувшись до Кадима, і замовк.}

_{Кадим уважно дивився на екран.}

_{- Але ж він не просто так блимає, - раптом захриплим голосом сказав він, — я не я буду, якщо це не азбука Морзе. Ось дивіться: три довгі, три короткі, і знову три довгі. Щось знайоме… Де б цю азбуку роздобути?}

_{- Та де… А пошукова система навіщо?}

_{Рик згорнув гру й запустив пошук.}

_{- Ось тобі й азбука Морзе. Три тире — це літера «о», а три крапки — це літера «с». Виходить «ОСО». Повна нісенітниця! Може ОСА? До чого тут оса?}

_{- Чекай-но, — Кадим задумливо почухав потилицю, — а якщо заекранник помилився? Якщо він переплутав крапки й тире? Тоді що ж вийде? А тоді вийде «СОС»! Зрозуміло?! Ніяке не «ОСО» і тим більше не «ОСА», a «SOS», міжнародний сигнал небезпеки! Ось що тоді вийде!}