Game over

_{- Ось тобі й догралися, бісові віники! А може, помилка? Може, просто збіг? — непевно, немов не вірячи сама собі, сказала Шана.}

_{- Ага, як же… Збіг… — Кадим знову поліз п’ятірнею в потилицю, — мене зараз зовсім інше хвилює: хто подає ці сигнали?}

_{- Я не думаю, що це Оріг, — Рик зняв руки з клавіатури, — щоб змусити так блимати лампочку у віртуалі, треба дуже добре знати програмування, а Оріг просто гравець. Та й чого б це він раптом назад захотів? Ні, тут щось інше… Але ж… Хіба мало там заекранників?}

_{- Ну і що будемо робити? — Шана питально подивилася на товаришів.}

_{- А що тут думати? — почав гарячкувати Кадим. — Рятувати треба!}

_{- Ага, Чип і Дейл поспішають на допомогу! — засміялася Шана. — Як рятувати? Минулого разу нас туди Гірея затягла, а тепер як ти до Заекрання потрапити збираєшся? Чи ти вважаєш, що Гірея така дурна і вдруге тебе затягне? Щоб ти, знаючи секрети, усе царство розвалив, а її саму Великому Процесору віддав на перевиховання? Розігналася, аж спотикається!}

_{- Тю, та в чому проблема? — продовжував гарячкувати Кадим. — GAME OVER! - прокричав він заклинання й щосили тикнув кулаком в екран монітора.}

_{Сту-у-ук!}

_{- Ой-ой-ой! Хай йому грець!}

_{Незважаючи на серйозність ситуації, Шана не втрималася й пирснула в кулак. Рик просто розреготався.}

_{- Ну ти даєш! Так і монітор розбити можна!}

_{Кадим дув на пальці.}

_{- А чому ти вирішив, що заклинання «GAME OVER»? Це з того боку екрана, а з цього, мабуть, заклинання зовсім інше.}

_{- Логічно припустити: якщо вихід з того боку «GAME OVER», то вхід з цього боку «START», - Шана питально подивилася на Рика, немов намагаючись знайти підтримку.}

_{- START, - неголосно сказав Рик і обережно постукав пальцями по екрану. Екран відгукнувся глухим звуком.}

_{- Не спрацювало, — прокоментував Кадим.}

_{- Може «INPUT»? - запропонувала Шана.}

_{Спробували з тим же результатом.}

_{- Послухайте, як же я раніше не здогадалася? Це слово «ENTER»! Це англійською — «ввести»». Ввести мене в гру! Ось заклинання!}

_{- Схоже, — обережно погодився Рик.}

_{- Та чого там, — знову гарячкував Кадим, — стопудово! Шано, ти не просто гігант, ти гігантський гігант. Ні, ти гігантично гігантський гігант!}

_{- Почекай ти! Може, рано ще хвалити.}

_{- Спробуємо: «ENTER»!}

_{Екран монітора вкрився легкими брижами, а потім його немов затягло легким серпанком. Рука Рика повільно заглибилася в синє марево аж по лікоть.}

_{- Є, вийшло! — радісно вигукнув Рик.}

_{- Ну що ж, залишилося придумати план операції.}

_{- Операція «Порятунок»», — урочисто сказала Шана.}

_{- У вас є план, містере Фіксе? — єхидно запитав Кадим.}

РОЗДІЛ З У нас є план, містере Фіксе!

_{- План? — задумливо проговорив Рикпет. — План… Давайте подумаємо. Від батога й контролю Голосу себе убезпечити треба? Треба. Значить, потрібне гумове взуття. Не ходити ж знову в гумових килимках! Ну там, кеди чи кросівки. Шляхи відходу теж відомі. А ось як вирахувати того, хто подав сигнал?}

_{- Стривайте! — раптом вигукнула Шана. — Ані слова!}

_{Вона приклала палець до губів, закликаючи до повної тиші й показуючи на комп’ютер, шепнула Рику на вухо:}

_{- Виключи комп.}

_-Ти…

_{- Роби, що кажу.}

_{Рик підкорився. Екран згас.}

_{- Шано, ти чого це?}

_{- Я думаю, що Гірея вже все знає про наші плани. Комп же у нас включений був! І гра в нього завантажена. Вона ж на своєму екрані все бачила й чула.}

_{- Ось бісові віники! — Рик ударив себе по коліну. — Як же я не подумав!}

_{- Почекай! Може, ще нічого й не трапилося. Чого б це їй саме на наш екран дивитися?}

_{- Ага, звичайно, не трапилося! А Рик руку по лікоть в екран засовував? Вона ж у кабінеті Гіреї й висунулася! Думаєш, вона не помітила? У неї що, щодня руки з екранів вилазять? Та вона відразу до екрана підлетіла й очей з нього не спускала, і вух не відводила. Мабуть, упізнала вона нас і чекатиме.}

_{Кадим традиційно поліз п’ятірнею в потилицю. З усього виходило, що Шана мала рацію.}

_{- Ну ось що! — Рик піднявся й закрокував кімнатою. — Коли ми тікали від Гіреї, що знайшли в її кабінеті? Грибок, через який вона на цифру перетворювалася. І її в кабінеті не було. Правильно? Значить, треба вирахувати, коли її в кабінеті немає, прийти й вирубати грибок. І нехай вона собі в цифрі й залишається!}