Game over

_{- Це добре, що ти вирахував квартиру, але це нам нічого не дає, - остудила запал Рика Шана.}

_{- Як це нічого не дає? — обурився Рик.}

_{- А так. Господарів немає, то як ти до квартири потрапиш? А по- друге, ти не забувай, це — глюк. Якими можливостями наділила його Гірея, ми не знаємо. Він може тебе одним поглядом убити. А може і ще що-небудь гірше!}

_{Рик подивився на ВП, намагаючись знайти підтримку, але нічого втішного для себе не побачив.}

_{- На жаль, Шана в усьому має рацію. Із цифровим бійцем може боротися тільки такий самий боєць.}

_{- Але ж ми боролися з глюками! - вигукнув Рик.}

_{- Це було в грі, і в Заекранні у глюків була зовсім інша програма, та й сам ти був майже як цифровий боєць. Нині ситуація зовсім інша. Тепер глюк у матеріальному світі, а ти — простий хлопчисько й проти нього не вистоїш і п’яти секунд. Я думаю, що глюка треба ловити тут, у Заекранні.}

_{- Але як? — в один голос запитали Рик і Шана.}

_{- А ось тут треба поміркувати. Може статися, що нам дуже знадобляться наші друзі в матеріальному світі. Чипсете, подумай, чим можна зайняти гостей, мені треба трохи помізкувати над ситуацією.}

_{- Я можу використовувати вашу персональну гулялку?}

_{- Можеш.}

_{- Ходімте, зараз ми помандруємо.}

_{- Як це?}

_{- Побачите.}

_{Чипсет завів гостей до невеликої кімнати. На маленькому столику примостився комп’ютер, до сірих стін приліпилися кубики ще якогось устаткування. Під однією стінкою стояло кілька крісел.}

_{- Розташовуйтеся, будь ласка. Куди хочете поїхати, що подивитися?}

_{- Не зрозумів? — перепитав Рик.}

_{-До Африки, Єгипту, Європи, Америки… Під воду чи в гори… У ВП велика фільмотека.}

_{- Це всього лише кіно? — розчаровано сказала Шана.}

_{- Не зовсім. Це кіно з ЕОП, я зараз покажу, — Чипсет включив комп’ютер і натис кілька клавіш.}

_{Кілька секунд нічого не відбувалося, потім в обличчя дихнуло розпеченим повітрям. Кімната зникла. Рик і Шана стояли в якійсь пустелі на самому краєчку оази. Рик повернув голову праворуч. Шана стояла поруч із ним і з жахом показувала пальцем кудись йому за спину.}

_{- Що?}

_{- Т-т-там… — пролепетала перелякана дівчинка.}

_{Рик оглянувся. Просто за його спиною стояв величезний лев зі сплутаною кошлатою гривою. Він швидко й збуджено дихав, переводячи важкий погляд жовтих очей із Шани на Рика і назад на Шану, потім зробив непевний крок. З напіввідкритої пащі лева тоненькою цівкою стікала слина. Рик відчув сморідне дихання хижака.}

_{- Нічого собі…}

_{- Ой, мамо… — розгублено прошепотіла дівчинка.}

_{Раптом усе зникло. Рик і Шана знову сиділи в зручних кріслах у тій же невеликій кімнаті. Тільки за ці кілька секунд Рик спітнів, немов пробіг кілька кілометрів, а Шана була біла, як крейда.}

_{- Що це було, бісові віники?}

_{- Т-так, вийшло трохи переконливіше, ніж мені хотілося. Вибачте… Не кажіть, будь ласка, ВП, що ви так перелякалися, а то я… він мені… ну, коротше, не говоріть, добре?}

_{- Що це було? — ще раз запитав Рик. Шана говорити ще просто не могла.}

_{- Це й було кіно з ЕОП, ефектом особистої присутності. Тут використовується все: запахи, температура, вітер плюс голографічні зображення, ще й інші віртуальні штучки. За стінками захована купа всякого обладнання, а стінки фальшиві, зі спеціального матеріалу. То де ж ми хочемо побувати?}

_{- В Єгипті! На коралових рифах! — одночасно крикнули Рик і Шана.}

_{- Ясно. Тоді поїхали в джунглі Амазонки.}

_{Цілу годину Рик, Шана й Чипсет блукали амазонськими джунглями, спостерігали за життям гігантських анаконд, поринали в глибини каламутних вод великої ріки, розглядаючи її дивовижний підводний світ.}

_{Бачили вони і всесвітньо відомих піраній, маленьких рибок з добрячими та гострими, наче бритви, зубами, і великих напівсонних алігаторів, що грілися на сонці. Надивилися, як гучноголосі мавпи стрибають поміж густих гілок, у вічних сутінках вологих джунглів нюхали дивовижні квіти та ховалися від хижого ягуара.}