Томас Гарріс
ГАННІБАЛ
Жодну з частин даного видання
не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі
без письмового дозволу видавництва
Переклад Анастасії Рогози. Перекладено за виданням:
Harris, Thomas. Hannibaclass="underline" A Novel. — New York: A Dell Book, 2000. — 560 р.
Дизайн обкладинки: CreaLab
Creative Laboratory
© Yazoo Fabrications, Inc., 1999
© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2018
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2018
Дивовижний роман, написаний мовою яскравою та гострою, мов скальпель хірурга… Світ, створений Гаррісом, такий же загадковий, як і палац пам’яті Ганнібала, такий же тривожний, як картини Ґойї. Не радимо читати цю книжку вночі й на самоті.
Безжальний… нескінченно жахливий… 512 сторінок промайнуть непомітно, а кожен перепочинок — то тільки прелюдія до подальших несамовитих подій… «Ганнібал» починається з убивчого пароксизму, що перехопить читачеві подих… «Ганнібал» збуджує нашу уяву, емоції, пристрасті, високі й приземлені почуття. Голос Гарріса ще довго лунатиме.
Витвір мистецтва… Ви проковтнете «Ганнібала»… Жодного зайвого слова… Останні 100 сторінок — найкращі в жанрі трилера, які я будь-коли читав.
Дійсно страшна книжка… Гарріс пише зі знанням справи й увагою до деталей, створюючи моторошні сцени, що врізаються в пам’ять.
Читачі, які чекають на «Ганнібала», хочуть знати тільки одне — чи цей роман настільки ж хороший, як «Червоний дракон» і «Мовчання ягнят»… Із задоволенням даю заперечну відповідь. Ні, не такий хороший. Він кращий. Власне, це один із двох найстрашніших жанрових романів сучасності, другий — «Екзорцист»… Насправді, «Ганнібал» — зовсім не сиквел, а третя й найпоживніша частина однієї довгої страшної подорожі психопатологічним палацом, сповненим привидів… «Ганнібал» — потужний і безсоромний роман жахів… Від усього серця сподіваюся, що [Гарріс] писатиме ще, і чимшвидше — романи, що хоробро й кмітливо стирають грань між жанровою й високою літературою, завжди високо цінуються.
Смаковитий жах.
Готичний, фантастичний роман… сповнений чудових прийомів.
Тріумф відвертої, меткої прози. Жодного зайвого слова, жодної недоладної думки. Гарріс — майстер, і в «Ганнібалі» він сягнув висоти, розширив рамки й знову здобув перемогу.
Приємне відчуття страху.
Моторошний роман… «Ганнібал» лякає, інколи нестерпно… Навряд чи ви помітите момент, коли розважальний роман перетворюється на справжню літературу… Дійсно, така дивна книжка, але така захоплива.
Читається на одному подиху… Гарріс дарує несподівані повороти сюжету… Добре виважена динаміка книжки.
Розкішний, жорстокий роман — не відірватися.
Книжка зринає… у стратосферу фантазії, в особистий світ Ганнібала Лектера… Вистава «Ґран-Ґіньйоля»… Таке ж basso ostinato серйозних питань, та відповіді на них — похмуріші, ніж у «Мовчанні».
Невпинно гіпнотичний… чудовий, дивний і абсурдний… Роман постсаспенсу з таким же сардонічним, філософським контекстом, як і трилери «Ґран-Ґіньйоля»… Гарріс відомий своїм талантом викликати тривогу, жах і неспокій, але ці сторінки просякнуті ще одним несподіваним еліксиром — несамовитою іронією.
Захоплива книга… Диво, від якого неможливо відірватись… Оригінальний сюжет… Гарріс чудово пише — його поетична ритміка елегантна, а уява вражає.
Диявольськи розумний роман… У «Ганнібалі» Гарріс запрошує нас до бенкету… Пише, мов янгол із диявольським почуттям гумору… Гіпнотична суміш історії жахів і філософського трилера, яка підносить детективний роман до тонкої, високої прози… «Ганнібал» — прекрасна страва, що приносить садистське задоволення.