При цьому вона нічого не відчула.
Мейсон почув, як двері до його кімнати прочинились, і спрямував туди погляд свого єдиного ока під лінзою. Він устиг ненадовго заснути, світло було приглушене. Вугор також спав під своїм каменем.
Масивне тіло Марґо затулило вхід до кімнати. Вона зачинила за собою двері.
— Привіт, Мейсоне.
— Що там сталося в сараї? Чого ти, бляха, так забарилася?
— Вони там усі мертві, Мейсоне.
Марґо підійшла до ліжка, висмикнула дріт із приватного телефону Мейсона й впустила його на підлогу.
— І Пʼєро, і Карло, і Джонні Мольї — усі вони мертві. Доктор Лектер утік і забрав із собою ту жінку, Старлінг.
Мейсон вилаявся, між зубів виступила піна.
— Я віддала Томмазо гроші й відправила його додому.
— Ти що??? Ах ти ж сучка драна, ідіотка, слухай сюди: зараз ми приберемося й розпочнемо все наново. У нас іще є вихідні. Не треба перейматися тим, що Старлінг могла щось побачити. Якщо її забрав Лектер, то вона, вважай, уже мертва.
Марґо стенула плечима:
— Мене вона не бачила.
— Сідай за телефон, дзвони у Вашингтон і викликай тих чотирьох байстрюків. Пошли по них гелікоптер. Покажеш їм навантажувач, покажеш їм… Корделле! Ходи сюди.
Мейсон засвистів у свою панфлейту. Марґо відштовхнула трубки вбік і нахилилася над братом, щоби краще бачити його обличчя.
— Корделл не прийде, Мейсоне. Корделл мертвий.
— Що?
— Я його вбила в ігровій кімнаті. Атож. Мейсоне, зараз ти віддаси мені те, що винен.
Вона підняла поруччя на його ліжку, прибрала з грудей важке кільце заплетеного волосся й скинула з Мейсона покривала. Ноги в нього були не товщі за рулетики з солодкого тіста. Рука, єдина кінцівка, якою він ще міг рухати, затріпотіла над телефоном. Міцний панцир апарата штучного дихання здіймався й опускався в безперебійному ритмі.
Марґо дістала з кишені презерватив без сперміцидної змазки й підняла вгору, аби Мейсон зміг його побачити. З рукава вона витягла електрошокер для худоби.
— Пам’ятаєш, Мейсоне, як ти плював собі на член, аби його змастити? Чи не знайдеться в тебе трохи слини й зараз, як гадаєш? Ні? Ну то я сама впораюся.
Мейсон волав, поки дозволяло дихання, ревів, що той віслюк, але все закінчилося швидше, ніж за півхвилини. Результати були вельми успішні.
— Ти труп, Марґо.
Її ім’я прозвучало радше як «Нарго».
— Ой, Мейсоне, та всі ми трупи. Хіба ти не знав? Але вони ще живі, — сказала вона, ховаючи під теплу сорочку контейнер зі спермою. — Вони вихляють хвостиками. Зараз покажу тобі як. Покажу, як вони вихляють хвостиками, покажу і розкажу.
Марґо підібрала шпичасту рукавичку для ловіння риби, що лежала біля акваріума.
— Я міг би вдочерити Джуді, — говорив Мейсон. — Вона могла б стати моєю спадкоємицею, ми могли б оформити опікунство.
— Звісно, що могли б, — відповіла Марґо, дістаючи з меншого акваріума коропа.
Вона принесла в гостьовий куточок стілець, стала на нього та зняла з великого акваріума кришку.
— Але не будемо, — закінчила вона.
Марґо нахилилася над акваріумом і запустила свої великі руки у воду. Тримаючи коропа за хвіст, вона піднесла його до входу в печеру і, коли звідти виринув вугор, схопила його сильними пальцями позаду голови та дістала з акваріума. Руку довелося випростати вгору. Могутній вугор бився, довжиною він був у зріст Марґо, мав товсте тіло та святкову шкіру, що виблискувала у світлі лампи. Вона підхопила вугра другою рукою, і він усе крутився й звивався, тож їй лишалося тільки глибше встромляти шпичаки на рукавичці в його шкіру.
Обережно спустившись зі стільця, Марґо з вертлявим вугром підійшла до Мейсона. Голова в мурени мала форму гвинторіза, щелепи стукали зі звуком, що нагадував клацання телеграфу, зуби були загнуті всередину — з них іще жодна риба не виривалася. Марґо хльопнула вугра на груди Мейсону, на панцир респіратора, і, тримаючи рибу однією рукою, другою стала намотувати на неї коси брата, виток за витком, виток за витком.
— Круть-верть, Мейсоне, — сказала вона.
Одна долоня міцно оповила вугра позаду голови, а другою Марґо вже намагалася розчепити Мейсону щелепи, вона тиснула, всім тілом навалилася йому на підборіддя, а він пручався з останніх, кволих сил, і зрештою з тріском і скрипом рот розчахнувся.