Фраза «У саду ока циклону» належить Джону Кіарді, а також є назвою одного з його віршів.
Перші рядки поезії, яку Кларіс Старлінг згадує в психіатричній лікарні, взяті з «Бернт Нортон» Т. С. Еліота, «Чотири квартети».
Дякую Пейс Барнз за її заохочення, підтримку й мудрі поради.
Керол Берон, моя редакторка, видавець і друг, допомогла зробити цю книжку кращою.
Атена Варуніс, Білл Трібл зі Сполучених Штатів і Руґґеро Перуджині з Італії стали для мене найкращими й найрозумнішими представниками правоохоронних органів. Жоден із них не є персонажем цієї книжки, як і будь-яка інша реальна особа. Уся химерія, яка вам тут зустрінеться, походить із моєї власної уяви.
Нікколо Каппоні поділився зі мною своїми глибокими знаннями Флоренції та флорентійського мистецтва і дозволив докторові Лектеру скористатися своїм родинним палаццо. Також дякую Роберту Гелду за його науковий погляд і Керолайн Мікаеллес за знайомство з Флоренцією.
Персоналові Публічної бібліотеки Карнеґі в окрузі Коагома, штат Міссісіпі, куди я ходжу вже багато років, — дякую.
Також я багато чим завдячую Марґериті Шмідт: за допомогою одного білого трюфеля та чарів її рук і серця вона познайомила нас із дивами Флоренції. Дякувати Марґериті вже запізно, тому на завершення я просто хочу згадати тут її ім’я.