Обоє були так близько, що відчували дихання одне одного. Його губи наблизилися до її вуст, проте він так і не поцілував її. «Сьогодні ще ні. Завтра», — сказав собі.
Двері зачинилися, автобус відʼїхав, а він подався через зебру і далі, тротуарами, доріжками та стежками, безпричинно щасливий. Зараз він візьме сани і возитиме малюка, як щороку, коли випадав перший сніг. Малюк надто довго прочекав на цю мить — зима невибачно забарилася.
Ніщо не насторожило — ні як простував засніженою доріжкою, ні коли піднімався сходами, перестрибуючи через приступки.
Прочитав у згорьованих очах матері. В закамʼянілому погляді батька, вічно молодого та енергійного й ось враз невимовно постарілого.
Сани ще довго припадали порохами в заглибині між холодильником і коридорною шафою, ніхто не займав їх.
Тієї зими снігу насипало, як ніколи.
Водій скинув швидкість, звертаючи з траси на яскраво освітлений острівець автозаправної станції.
На паркінґу перед крамничкою куняли автомобілі, в одному спали чоловік і жінка. Жінка поклала голову чоловікові на плече. Чоловік продовжував тримати рукою кермо — він був далеко не молодий, і жінка також. Дублянка, якою накрилися, наполовину сповзла. Лобовим склом текли дощові струмки.
Докурив цигарку. О цій порі зʼїздили з траси — розімʼяти ноги і випити кави. О цій порі людину зборює сон, підступаючи скрадливо й нечутно. Дощ, що в горах перейшов замість снігу в туман, тепер знову подужчав.
Давнє почуття спалахнуло з новою силою. Зустріч випускників розбурхала його, і спізнілий шкільний вальс, і те, як прошкували вдвох до автобусної зупинки. Десь там, у глибині, під купою попелу всі ті роки жеврів недотлілий вогонь.
Зненацька поїздка в рідне місто, чекання на сніг, спогади й сон сплелися в нерозплутний клубок. Бусик мчав мокрою трасою, звихрюючи позаду хвіст.
Тієї миті, як побачив хлопʼя, його пронизало світло — спалахнуло і згасло, наче хтось увімкнув і вимкнув жарівку.
А дощ знай не вщухав, скрапував на тріснуте скло годинника, що зупинився за кілька секунд до четвертої. Ген попереду злива переходила в сніг, який лагідно застеляв землю білою ковдрою.