— Пам'ятаєш моїх братів? Це Бенедикт та Колін. Першого ти не можеш не знати ще за Ітоном.
Коли він тільки вступив туди, то місяці три ходив за нами по п'ятах, як доглядач.
— Нічого подібного, — заперечив той. — Вам просто дуже подобалося піклуватися про мене і показувати свою перевагу.
— А Коліна ти, швидше за все, не знаєш, правда? — продовжував Ентоні. — Він був дуже малий, щоб траплятися нам на дорозі. У нас…
— Приємно познайомитися з вами, Саймон, — перервав той брата, що розговорився. — Думаю, ми потоваришуємо, хоча б для того, щоб разом захищатися від нападок Ентоні.
— Чуєте, як заговорив мій молодший? — сказав Ентоні. — Подумати тільки — сьогодні прибув
з Парижа вже зовсім розпустився.
— Я теж недавно повернувся до Англії, — зауважив Саймон.
— На відміну від мене ви побачили багато країн, — весело сказав Колін. — Але не знаю, чи це бачили, що я встиг відвідати у Парижі лише за кілька тижнів?
У Коліні ще багато хлоп'ячого подумалося Саймону, як і в його сестрі Дафні. Він, мабуть, трохи старше за неї. До речі, чому її ніде не видно? Невже пішла?
І в цей час Бенедикт запитав:
— А з Дафною ви знайомі? Мати привезла нещасну також для показу.
Поки Саймон роздумував над відповіддю, Колін, озирнувшись, вигукнув:
— Он вона! Дивіться…
Дафна стояла біля матері і виглядала справді не надто щасливою. Так, у всякому
У разі, здалося Саймону.
Тільки зараз він зрозумів, як точно визначив Бенедикт її становище — вона тут наче модель
для «показу» і розпорядник цього дійства — її мати. Але хіба про Дафну скажеш, що вона
схожа на модель? Вона така жива, така самостійна! Однак і їй не вирватися з цього
кола: старша з чотирьох дочок у великій сім'ї, і мати надходить, як усі матері на світі, тим
найбільш належать до так званого вищого суспільства.
Йому стало шкода дівчину, він співчував їй, але допомогти, на жаль, нічим не міг.
Бенедикт був іншої думки.
— Треба рятувати сестричку, — рішуче сказав він. — Матінка тримає її, як на прив'язі,
біля цього Макклесфілда вже хвилин десять.
— Бідолашний малий, — пожалів Ентоні побратима по нещастю, теж холостяка, і, помітивши здивований погляд Саймона, поспішив додати:
— Ні, не думай, я не вважаю, що з нашою сестрою комусь буде нудно, але просто якщо вже мама причепиться… Слова не дасть нікому сказати. Потрібно рятувати і Дафну, і Макклесфілда.
— Цілком вірно, — підтвердив Колін. — І навіть нашу маму… від неї самої.
Однак Саймон помітив, що ніхто з братів не зрушив з місця ні на дюйм.
— Що ж ви стоїте? — спитав він.
— Ентоні найстарший, — відповів Колін. — На крайній край хай іде Бенедикт…
— Ходімо всі разом, — вирішив Ентоні, не роблячи жодного кроку.
— Так, разом, — погодилися два інші брати, залишаючись стояти десь стояли.
— Ви що? — голосно шепотів Саймон. — То боїтеся матері?
— Саме так, мій друже, — скрушно зізнався Ентоні. — Це з дитинства.
Бенедикт підтвердив його слова кивком, а Колін усміхнувся вибачливою усмішкою, ніби просячи. вибачення за всіх.
Ну і ну, подумав Саймон із легкою зневагою, а виглядають такими молодцями — сильними,
впевненими у собі. Але згадав, що ніколи не знав матері (і батька, втім, також) і що йому
важко, якщо взагалі можливо, судити. І майже виправдав їх.
— Якщо тільки посмію втрутитися, — спробував пояснити Ентоні, - мати візьме мене в кліщі.
і почне водити від однієї незаміжньої дівчини до іншої. Брр… Я такого не винесу!
Саймон жваво уявив собі цю картину і не міг утриматися від сміху, за ним розреготалися всі.
брати.
— Так, Саймоне, — додав сумно Бенедикт, — ми тут між двома вогнями: з одного флангу
атакують матусі з дочками, з іншого — власна матір.
— Але ви, Гастінгсе! — Вигукнув Колін. — Ви цілком могли б втрутитися та визволити нашу
улюблену сестру. Вам майже нічого не загрожує.
Саймон кинув погляд на леді Бріджертон, яка в цей момент щось говорила молодому Макклесфілд, міцно вхопивши того за рукав, і вирішив, що краще заславиться боягузом, ніж
спробує боротися з цією маленькою, але такою рішучою жінкою.
— Нас не представили один одному, — промимрив він, — і буде неввічливим з мого боку, якщо я раптом…
— Ти ж герцог, чорт тебе візьми! — сказав Ентоні. — Багато чого у твоїй владі.
— Ти почерпнув це з уроків історії? — спитав Саймон.
— Ні, просто думаю, що мати вибачить будь-яке порушення пристойності, якщо ціною цього буде знайомство її дочки з герцогом.