Тесей
Обраний
Це популярний архетип художньої літератури для дітей, юнацтва та — будьмо чесними — удаваних дорослих, як ми. Загадковий, відсутній батько. Любляча мати, яка заохочує вас вірити у те, що ви особливі. Обрані. «Ти чарівник, Гаррі!» — щось у цьому дусі.
Усе це відбувається таким чином.
Ви виросли в місті-державі Тройзен, розташованого у заводі північно-східного Пелопоннесу. Ваша мати — Етра, донька місцевого царя Піттея232. Ви є членом королівського дому, але до вас ставляться інакше, оскільки у вас немає батька.
232 Та сама Етра, з якою колись був заручений Беллерофонт.
Хто він є — чи був — такий?
Ваша мати дратуюче грайливо відповідає на це питання:
— Можливо, він великий цар.
— Величніший за діда Піттея?
— Може бути. Або, можливо, він бог.
— Мій батько бог?
— Хто знає...
— Ну, я швидший і сильніший за всіх інших хлопців. А також розумніший. І красивіший.
— Ти не в усьому найкращий, Тесею.
— В усьому! У чому я не найкращий?
— Як щодо скромності?
— Та! Чесність важливіша за скромність.
— Скажімо так, нескромність — досить неприваблива риса характеру. Твій батько б це точно не схвалив.
— Який батько? Цар чи бог?
І такі кепкування та ніжні суперечки триватимуть, поки ви будете рости і перетворюватися з галасливого малюка на горду дитину.
Одного чудового і щасливого дня ваш кузен Геракл приїде, щоб погостювати в палаці. Він пов’язаний кровною спорідненістю з вашою матір’ю через важливого предка на ім’я Пелоп233. Ви захоплювалися ним з першої миті, коли почули історії про його надзвичайні пригоди. Про монстрів, яких він убив, і подвиги, які він здійснив. Про його силу. Його хоробрість. Коли він прибуває, він перед вогнем скидає з плечей свою лев’ячу шкуру. Шкура Немейського лева, перший із його великих подвигів234. Усі інші діти палацу кричать від страху і тікають. Вам усього шість, але ви підбігаєте і хапаєте лева за гриву. Ви качаєтеся з ним по підлозі, ревете й гарчите. Ви намагаєтеся його задушити. Геракл, якого це розсмішило, підхоплює вас на руки.
233 У трагедії «Геракліди», або «Діти Геракла», яку написав Еврипід, вказується, що Етра була донькою сина Пелопа Піттея, що робить його спільним дідом Геракла і Тесея. Тому я час від часу вживаю слово «кузен», коли кажу про цих двох героїв.
234 Див. історію Геракла.
— Ось цей молодий хлопець мені по серцю. Як тебе звуть, рудий?
— Тесей, прошу.
— Що ж, Тесею Прошу. Плануєш виростити і стати героєм?
— О так, кузене, це правда.
Він гучно сміється і ставить вас на лев’ячу шкуру, і з цієї миті ви знаєте, що ваша доля — бути героєм, навіть якщо ви не зовсім упевнені, що означає це слово.
У ваш дванадцятий день народження ваша мати бере вас за руку і веде вас із Тройзена стежкою, що прямує до мису, звідки відкривається краєвид на все місто та його околиці. Вона вказує на гігантський камінь.
— Тесею, якщо ти зможеш відкотити цей камінь, я розповім тобі все про твого батька.
Ви стрибаєте на камінь. Ви штовхаєте його витягнутими руками, а тоді повертаєтесь і штовхаєте його спиною. Ви напружуєтеся, кричите, кружляєте навколо каменя, але врешті-решт знесилено падаєте на землю. Великий валун не зрушив зі свого місця навіть на ширину вашого мізинця.
— Ходімо, маленький Сізіфе, наступного року ми спробуємо знову, — каже ваша мати.
І кожен день народження відтоді ви разом ходите до цього валуна.
— Мені здається, — каже ваша мати через кілька років, — що ти відрощуєш обриси чогось, що схоже на бороду, Тесею.
— Це додасть мені сили, — кажете ви. — Цей рік настав.
Але це не той рік. І не наступний. Ви стаєте нетерплячим. Ніхто не може зрівнятися з вами в забігах на швидкість, навіть якщо ви дасте їм фору, розміром з пів стадіону. Ніхто не може кидати спис чи диск далі за вас. Тройзен здається замалим для ваших амбіцій. Ви не зовсім упевнені, що це таке, але ви знаєте, що якимось чином ви підкорите світ.
Ви майже зневірені, коли плететеся на пагорб зі своєю мамою в цей день народження. Валун — це якийсь фальшивий тест. Він ніколи не зрушить із місця.
Але ви помиляєтесь.
Під каменем