— Невдовзі ми почуємо про нього ще більш дивні речі, — сказав Прокруст, виходячи з кімнати.
Тесей повернувся зі ставка, тож із нього, як годиться, крапало, коли він зайшов у будинок.
— Випийте чашу вина біля вогнища, — запропонувала жінка. — Від цієї води ви, мабуть, замерзли.
— Як мило з вашого боку.
— Усе готово, — сказав Прокруст, повертаючись, і підморгнув дружині. — Просто перевіряв, що у вашій кімнаті вам буде комфортно.
— Це так дбайливо з вашого боку, — сказав Тесей. — Кажуть, що боги винагороджують гостинність.
— Що ж, це найменше, що ми можемо зробити, — відмахнувся Прокруст. — Від Елевсіна до Афін важка дорога. На цьому шляху можна зустріти досить неприємних клієнтів.
— Я точно зустрів під час своєї подорожі чимало цікавих і незвичайних людей.
— Ніхто з них, сподіваюся, не бажав вам зла? — запитала жінка з майже материнською турботою.
— Більшість із них були такі ж ввічливі й доброзичливі, як і ви, — мовив Тесей із широкою посмішкою.
— Досить розводити теревені, моя люба, — сказав Прокруст. — Цей пан хоче побачити свою кімнату. Переконатися, що ліжко підходить, і все таке.
— Ліжко? — запитав Тесей. — Боги милосердні, я вже звик спати просто неба. Якою розкішшю буде ліжко.
— Тоді йдіть за мною, я вам усе покажу.
Прокруст привів свого гостя у досить затишну кімнату. Він навіть потурбувався про те, щоб на столі стояла ваза з квітами. Каркас ліжка, здавалося, був виготовлений із бронзи. Тесей помітив, що з усіх боків до каркасу були прикріплені кільця, які здавалися декоративними, але могли легко слугувати кайданами або наручниками.
— Як чарівно, — сказав Тесей, оглядаючи кімнату. — Іриси. Мої улюблені.
— А тепер просто лягайте на ліжко, я подивлюся, чи воно вам підходить.
— Ні, ні, — сказав Тесей. Швидко, як блискавка, він виконав один зі своїх бійцівських прийомів, поклавши Прокруста обличчям у ліжко. Поки той усе ще був приголомшений, Тесей схопив його руки і швидко прикріпив їх до обмежувачів, а потім зробив те саме й зі щиколотками Прокруста. Прокруст гучно вилаявсь, але Тесей заткнув його.
— Яке у вас чудове ліжко, — сказав він, повільно обходячи його. — Тут є ручка, цікаво, що ж вона робить?
Він узявся за рукоятку й повернув її у напрямку механізму, що був у кінці ліжка. Коли він повернув цю ручку, ліжко стало коротшим у довжину.
— Не лайтеся, Прокрусте, будьте чемними! Я бачу, що у вас тут є сокира. Можливо, для того, щоб ваші гості могли зручніше розташуватися на ліжку? Мені цікаво, чи це справді спрацює.
Тесей відрубав Прокрусту по щиколотки його стопи, що стирчали з ліжка. Крики були жахливими, тож Тесей змусив їх замовкнути, відрубавши також і його голову. Тіло тремтіло й посмикувалося ще декілька секунд, із обох його кінців вивергалася кров.
Поки Тесей знімав кайдани і скочував Прокруста з ліжка, він почув, як його дружина йде коридором.
— Ой, ти ж не почав без мене, чи не так, мій милий? Я чула крики, але в мене в печі був хліб, тож я...
Вона зупинилась і витріщилася на видовище, що зустріло її: радісний Тесей стояв із сокирою в руці, її чоловік лежав мертвий на підлозі, і всюди була кров.
— Ні, ти не запізнилася, — сказав Тесей. — Чому б тобі не лягти і не дозволити мені приладнати тебе до ліжка? Ні, ні, не треба опиратися. Буде набагато легше, якщо ти лежатимеш спокійно і дозволиш мені прикріпити себе цими хитрими кайданами... Ось так. Ой леле, здається, ти закоротка для цього ліжка, як бачиш. Так, закоротка. Дозволь мені приладнати тебе краще.
Жінка плювалася й вигукувала прокляття, але Тесей не звернув уваги, поки повертав ручку.
— Бачиш, тепер я можу тебе розтягнути. Кажуть, це дуже корисно для м’язів.
Він крутив, доки не почув, як скрипнули плечі жінки, коли її руки стали повільно витягуватися з плечових суглобів.
— Все ще не зовсім підходиш...
Тепер її стегна почали клацати й тріщати.
— Ти мала рацію щодо криків, — сказав Тесей. — Добре, що у вас немає сусідів.
Вона померла в жахливих муках, але в цей час Тесей думав про муки тих багатьох мандрівників, які мали нещастя прийняти гостинне запрошення цього подружжя. Він знайшов багато вкрадених коштовностей, а за качиним ставком — жахливу купу кісток. Більше двох сотень людей закричало востаннє в цьому лихому домі.
Тесей закинув у вікна будинку запалені оберемки очерету, а тоді перейшов на той бік дороги, щоб лягти на полі навпроти й дивитись, як воно горить: Прокруст, його дружина, ліжко й усе. Коли згасли останні вуглинки, він згорнувся калачиком і подумав, що найкращі ліжка можна знайти тільки на природі, біля живоплотів і під мудрими, всевидючими зорями. Вранці він має зупинитися біля річки Кефісос і очиститися в її водах. Він відчував, що це було важливо.