Лиха мачуха
Чоловіча постать, яка крокувала ранковим ринком на афінській агорі, одразу привернула увагу містян240. Він був високим, він був гарним, але, незважаючи на свою молодість, мав відважний вигляд і впевнену поставу. Гнучка хода та широкі плечі говорили про те, що він був воїном або атлетом. Такі чужинці не були рідкістю в Афінах, але й не були повсякденним явищем.
240 Ми навіть знаємо точний день прибуття Тесея до Афін. Згідно з Плутархом, це був восьмий день місяця гекатомбою, приблизно червень-липень за нашим сучасним календарем. Це був місяць аттичного календаря, коли щороку в жертву богам ритуально приносили сто голів худоби.
Про палицю, яку він ніс на плечі, відразу почали розходитися чутки. Тесей зупинився біля ятки, щоб купити диню; маленький хлопчик побачив палицю і, заінтригований, торкнувсь її.
— Чи це... чи це... бронза? — запитав він.
Тесей поважно кивнув.
— Так стверджував чоловік, у якого я її забрав, і я маю всі підстави йому вірити.
Торговець нахилився вперед.
— Я чув, що бандита Періфета убили. Кажуть, що він мав якраз таку палицю.
— Палиця Періфета Корінета! — пролунав крик.
— То це той чоловік, про якого ми чули?
— Той, хто розірвав Сініса його власними соснами?
— Самотній мандрівник, який переміг Керкіона...
— ...і вбив Кромміонську свиню...
— ...і відрубав ноги Прокрусту Розтягувачу...
— ...і згодував Скірона, скельного вбивцю, черепасі...
Радісна юрба підхопила Тесея на руки і віднесла до палацу. До них завітав безіменний герой Коринфського перешийка, Спаситель Саронічного узбережжя! Його звуть Тесей, і він принц із Тройзена. Ура Тройзену! Ура Тесею!
Тесей мав твердий намір зробити собі в дорозі ім’я, і йому це вдалось. Ось чому він обрав шлях найбільшої небезпеки замість морського шляху більшої безпеки. Але він був не зовсім марнославним і мав достатньо розуму, аби зрозуміти, що слава і поклоніння натовпу мають свою ціну. Вони можуть надихнути й схвилювати населення, але вони також дратують і тривожать можновладців. Він не хотів відштовхнути свого батька ще до того, як вони змогли познайомитися. З усмішками та дружніми поплескуваннями по спині йому вдалося вибратися з радісного натовпу.
— Дякую вам, друзі, — сказав він, безпечно повернувшись ногами на землю. — Дякую вам, але я звичайна людина, як і всі ви, і як скромний громадянин я прошу аудієнції у вашого царя.
Така скромність, звісно, лише посилила захоплення афінських громадян. Вони розуміли й поважали таку смиренність, тож дозволили йому увійти до палацу самому, не обтяженому почтом шанувальників.
Цар Егей прийняв Тесея в тронній залі. Поруч із ним сиділа його третя дружина Медея. Усі чули про Медею й ту роль, яку вона відіграла в забезпеченні успіху пошуків Золотого руна. Ходило багато історій про її магічні сили та її невблаганну волю. Її пристрасть як коханки, дружини та матері спонукала її, як казали люди, до найжахливіших вчинків. Дітовбивство, вбивство кровного родича — не було нічого, на що вона була б не здатна, але, дивлячись на неї, він бачив лише красу і просту солодкість. Тесей вклонився перед обома.
— Отже, ви і є той молодий чоловік, про якого ми всі чули, га? Сам принц Тройзена, онук мого давнього друга Піттея. Який позбавив нас від нашестя бандитів, чи не так?
Егей, певна річ, не впізнав свого сина. Якщо в рудому волоссі Тесея і було щось, що пасувало до його власної поріділої та сивіючої копиці волосся, це не викликало особливої уваги. Грецький материк, зокрема Македонія, був наповнений чоловіками та жінками, що мали пісочне, руде, мідне та іржаве волосся різноманітних відтінків.
Тесей знову вклонився.
— Це багато вбивств, юначе, — сказала Медея з посмішкою, блиснувши своїми зеленими очима. — Сподіваюся, ви зробили щось, аби очистити свою душу від такої кількості крові?
— Так, ваша величносте, — відповів Тесей. — Я зустрів Фіталідів, які мають храм біля річки Кефісос, і благав їх про спокуту. Вони очистили мене241.
241 Згідно з Плутархом і Павсанієм, вони були синами Фітала (можливо, це ім’я означає «метелик»), який колись виявив велику доброту до Деметри. У нагороду за це богиня наділила його нащадків силою спокутувати тих, хто порушив закони гостинності.
— Це було дуже розумно з вашого боку, тобто дуже правильно з вашого боку, — виправила свої слова Медея, але Тесей вловив у її тоні іскру ворожнечі. Егей також, він мусив зізнатися собі, не був радий його бачити.