Выбрать главу

Вони увійшли до палацу, тупаючи ногами в такт своєму співу. Їх зупинили біля сходів, що вели вниз до підземель, але вони все одно співали. Сходи були захищені зачиненими залізними воротами. Коли головний охоронець дістав великий ключ і вставив його в замок, в галереї над ними відчинилися двері, і Тесей звів свій погляд. У дверях з’явилася дівчина, можливо, її привабили незвичні звуки співу. Вона подивилася вниз, просто в його очі. У ту ж мить Тесей відчув, як усе його тіло пронизало жаром. Дівчина швидко зачинила двері.

Раптом Тесей виявив, що він більше не може співати. Перебуваючи в цьому заціпенінні, він дозволив відвести себе разом із іншими афінянами, включно з екіпажем корабля, до великої круглої камери, що була під палацом. У світлі смолоскипів у кронштейнах, встановлених навколо стіни, він побачив довгий стіл, заставлений тарелями з найрізноманітнішою та найпривабливішою їжею. Деякі афіняни закричали від неочікуваного захвату й почали бенкетувати, але Тесей не відчував схожого задоволення. Він зрозумів, що Мінотавр, певна річ, віддасть перевагу відгодованому м’ясу.

Капітан варти вдарив списом об землю.

— Зупиніться. Дівчата — ліворуч, хлопці — праворуч. Його величність огляне вас.

Двері камери відчинились, і всередину ввійшов царський почет. Цар Мінос зайшов, тримаючи за руку молоду дівчину, очі якої дивилися вниз. Коли вона підвела свій погляд, Тесей побачив, що це була та сама дівчина, яку він щойно бачив у дверях. Їхні погляди знову зустрілися.

— Я перевірю юнаків, Аріадно, — сказав їй Мінос. — Чому б вам із матір’ю не оглянути дівчат?

Цариця Пасіфая вийшла з тіні й узяла свою доньку під руку. Отже, це була та сама жінка, яка спаровувалася з биком і народила Мінотавра. Вона здавалася звичайною та розчаровуюче домашньою в очах Тесея, які не бачили нікого, окрім її прекрасної доньки. Аріадна! Яке чудове ім’я.

Тесей став у ряд разом із іншими шістьма юнаками. Дівчата стояли навпроти, тож Тесей міг бачити лише спину Аріадни, коли вона йшла зі своєю матір’ю, по черзі оцінюючи афінських дівчат.

— Що ж, вони схожі на незайманих, — почув він скептичний тон Пасіфаї, — але як можна знати напевно?

Аріадна нічого не відповіла. А Тесей хотів би дізнатись, як звучить її голос.

Тим часом Мінос по черзі оглядав молодих чоловіків від маківки до п’ят своїм критичним поглядом. Коли він підійшов до Тесея, то штовхнув його своїм скіпетром зі слонової кістки. Тесей стримував шалене бажання вдарити його прямо в це зарозуміле, усміхнене обличчя.

— Руде волосся, га? — сказав Мінос. — Ще й мускулистий. Астеріону це сподобається. Дуже добре. Тож ось як це працює, — він підвищив свій голос і звернувся до обох груп. — Протягом наступних двох тижнів вас будуть забезпечувати всією необхідною їжею та напоями. Завтра буде відібрано одного хлопця, якого відведуть у лабіринт. Наступного дня це буде дівчина. На наступний день після неї піде ще один юнак, і так далі, поки не завершаться два тижні, й не буде забрано останнього з вас. Потім екіпаж корабля випустять з-під варти, і вони зможуть безпечно повернутися до Афін із новиною, що данину було сплачено, і ваше королівство буде в безпеці ще цілий рік. Зрозуміло?

Тиша. Тесей подивився на Аріадну, яка, здавалося, розглядала кам’яні плити на підлозі камери.

— Ані ниття, ані ридань, я захоплююся цим, — сказав Мінос. — Тримайте ваші голови високо та зустрічайте свою долю з гордістю, тоді ви безперечно отримаєте винагороду в загробному житті. Це все. Ходімо, Пасіфає, Аріадно.

В останню мить Аріадна підвела свій погляд на Тесея, і його очі знову на коротку мить зустрілися з її очима. Це була найкоротша мить, яка зуміла вмістити ціле життя радості, кохання та вибухового блаженства.

Двері з гуркотом зачинились, і молоді люди повернули до Тесея свої очікувальні обличчя. Вони прийшли в захват, побачивши, що він усміхається.

— То у вас є план? — запитали вони його.

Тесей вирвався зі свого трансу.

— План? Що ж, отже... план...

Він озирнувся навколо себе. Щось має спасти йому на думку, правда ж? Після тих почуттів, які охопили його, коли він подививсь у вічі Аріадни, було неможливо повірити у те, що його життя та життя його супутників незабаром обір­вуться. Невже це Ерос попрацював зі своїм луком? Невже хвилювання, що змусило його серце шалено калатати, також відгукнулось і в її серці? Все це не могло виявитися випадковістю. Це має щось означати.