Выбрать главу

Гнів Міноса, коли він дізнався, що його пташки буквально полетіли з вежі, був нестерпним. Його доньку втрачено, його репутацію могутнього і непереможного царя сильно понівечено, тож, принижений втечею Дедала, він присягнувся, що помститься йому. Щоб здійснити свою помсту, він відвідав усі закутки грецького світу в пошуках винахідника, взявши з собою спіральну морську мушлю. У кожному королівстві, острові чи провінції, де він зупинявся, Мінос оголошував, що він винагородить золотом кожного, хто зможе успішно провести нитку через складні спіральні камери мушлі. Він вірив, що Дедал був єдиною живою людиною, достатньо розумною, щоб знайти спосіб це зробити.

Після багатьох років пошуків Мінос нарешті прибув до Каміка. Цар Кокал прийняв виклик Міноса і відніс мушлю Дедалу, який швидко розв’язав проблему, прикріпивши один кінець нитки до мурахи, яку він провів через мушлю за допомогою крапель меду. Цар Кокал тріумфально підніс Міносу мушлю з ниткою і зажадав винагороду.

Мінос випростався на весь зріст.

— Тільки Дедал-мистець, Дедал-винахідник, Дедал-зрадник міг це зробити, — заявив він. — Видайте його мені, або я зараз же вирушу на Крит і повернуся сюди з флотом, аби розгромити вас і завоювати ваше королівство.

Можливо, Тесей і переміг Міноса, але він усе ще був правителем великої морської держави.

— Дозвольте мені піти до зали нарад і порадитися з цього приводу, — сказав цар Кокал.

Під цим він мав на увазі «дозвольте мені запитати своїх дочок». Він знав, що його дівчата обожнювали Дедала, який розважав їх, поки вони росли, навчаючи всіляких розумних речей. Він зібрав дівчат і розповів їм про погрози критського правителя.

— Скажи Міносу, — мовила старша донька, — що ти завтра віддаси йому Дедала в кайданах. Але сьогодні ввечері нехай він скупається, їсть, п’є, слухає музику та бенкетує по-королівськи, як і личить такому великому царю.

Кокал, як завжди, послухався своїх дочок і передав йому це повідомлення.

Мінос вклонився перед наданою йому шаною.

Так сталося, що непосидючий і завжди винахідливий Дедал розробив і встановив у палаці систему опалення, що складалася з мережі труб, по яких подавалася гаряча вода з центрального котла, першого такого механізму в усьому світі.

Того вечора Мінос заліз у ванну, але так і не вийшов звідти. Внизу, в гіпокаусті254, сестри нагрівали воду, поки вона не закипіла. Вона вирвалася з труб у ванній кімнаті й ошпарила Міноса, призвівши до його страшної смерті.

254 Антична опалювальна система.

Цар Тесей

Ми залишили Тесея на облавку корабля з його тринадцятьма співвітчизниками, коли вони дивилися на Дедала та Ікара в польоті. Через його нестерпне почуття провини за те, що він покинув Аріадну, і почуття подиву й жаху при вигляді того, як Ікар падає і розбивається на смерть, розум Тесея був повністю зайнятий, поки корабель плив додому, у напрямку Афін.

Він і капітан були такі занурені у свої думки, що навіть коли корабель наблизився до Пірейської гавані, вони обидва не змогли згадали щось дуже важливе. Вони зовсім забули про свою обіцянку спустити чорні вітрила й підняти білі, щоб повідомити Егею, що вони повертаються додому з тріум­фом.

Цар щодня стояв на скелі, чекаючи на появу корабля. Нарешті він побачив на горизонті знайомі обриси афінського судна. Ніяких сумнівів, це був корабель його сина Тесея, але якого кольору були його вітрила? Корабель був іще так далеко. На тлі ясного неба вітрила видавалися чорними, але, можливо, це був лише їхній силует... ні... на це було марно сподіватися. Чим ближче корабель підпливав до берега, тим ясніше було, що його вітрила чорні, мов смерть. Його хороб­рий, нерозумний, щойно знайдений син був мертвий.

Він згадав пророцтво оракула:

Егей не повинен послаблювати опуклу горловину бурдюка, поки не досягне висот Афін, інакше він помре від горя.

Нарешті Егей збагнув, що це означає. Багато років тому він мав поїхати з Дельф до Афін. Замість цього він вирушив до Тройзена, де якимось чином опинився в одному ліжку з Етрою. Він послабив свій опуклий бурдюк. Він зачав Тесея, який подарував йому короткий період радості, але тепер — це була правда, оракули завжди мають рацію — він виявив, що охоплений смертельним горем.