Ейлейтія (також відома як Ілітія) — богиня пологів. Донька Зевса та Гери. Зведена сестра безлічі нащадків Зевса. Їй не вдалося запобігти народженню Геракла.
Ерос — юний бог сексуального бажання. Син Ареса і Афродіти. Брат Фобоса. Лідер еротів. Володар небезпечного лука та стріл.
Ірида — богиня веселки і посланниця богів. Донька морського бога Тавманта й океаніди Електри. Сестра гарпій. Двоюрідна сестра горгон і грай. Захищає своїх сестер від нападу Калаїда та Зета.
Кібела — фригійська богиня-мати, яку греки часто асоціювали з Геєю, Реєю (матір’ю від Кроноса олімпійських богів) або Артемідою. Покарала Аталанту і Гіппомена.
Музи — дев’ять доньок Зевса і титаніди Мнемосіни (Пам’ять). Богині поезії, пісні та танцю, а також навчання. Зведені сестри безлічі нащадків Зевса. Серед них: Калліопа, муза епічної поезії й мати (від Аполлона) Ліна та Орфея; Мельпомена, муза трагедії й мати (від Ахелоя) сирен; Терпсіхора, муза танцю; Талія, муза комедії; та Уранія, муза астрономії й мати (від Аполлона) Гіменея.
Нереїди — морські німфи. Доньки Нерея та океаніди Доріс. Двоюрідні сестри Посейдона, які ділять разом із ним його палац. Дарувальниці подарунків і гостинності, як кажуть деякі, Тесею.
Нефела — богиня-хмара і богиня ксенії. Створена Зевсом, аби відволікти Іксіона від Гери. Прародителька (з Іксіоном) кентаврів. Дружина Атаманта. Мати Фрікса та Гелли. Посилає Золотого барана, щоб врятувати їх від убивчої змови Іно.
Океаніди — морські німфи. Доньки Океана і Тетії. Сестри Ахелоя та Ніла. Двоюрідні сестри Посейдона. Серед них: Каллірроя, мати (від Хрісаора) Геріона; Доріс, мати (від Нерея) нереїд; Електра, мати (від Тавманта) Іриди та гарпій; Ідія, мати (від свого племінника Еета) Абсірта, Халкіопи та Медеї; Метіда, мати (від Зевса) Афіни; Персеїда, мати (від Геліоса) Еета, Кірки та Пасіфаї; Плейона, мати (від Атласа) плеяд.
Персефона (також відома як Кора) — цариця Підземного царства і богиня весни. Донька Зевса і Деметри. Зведена сестра безлічі нащадків Зевса. Викрадена і взята заміж Аїдом, із яким вона проводить шість місяців на рік. Переконує його дати Орфею шанс повернути Еврідику з мертвих. Ціль невдалої змови Піріфоя та Тесея з метою викрадення. Їй поклоняються під час Елевсінських містерій.
Плеяди — сім небесних дочок Атласа та океаніди Плейони. Серед них: Електра, мати (від Зевса) Дардана й Гармонії; Мая, мати (від Зевса) Гермеса; Меропа, мати (від Сізіфа) Главка з Коринфа; Стеропа, мати (від Еномая) Гіпподамії; Тайгета, прародителька (із Зевсом) Тіндарея.
Фобос — страх. Син Ареса і Афродіти. Брат Ероса. Ймовірно, він присутній під час зустрічей простих смертних з героями, богами і монстрами цієї книги.
Хірон — найвеличніший та наймудріший із кентаврів. Син Кроноса та океаніди Філіри. Дідусь Пелея і Теламона. Цілитель. Вихователь і наставник багатьох героїв, зокрема Ахілла, Асклепія, Ясона і Фессала. Лікує Пегаса від опіків Химери. Можлива жертва крові Лернейської гідри. Катастеризований як сузір’я Стрільця.
Монстри
Первісні монстри
Гарпії: Аелло та Окіпета. Доньки морського бога Тавманта й океаніди Електри. Сестри Іриди. Двоюрідні сестри горгон і грай. Ненажерливі жінки-пташки, послані Зевсом, аби мучити Фінея з Салмідеса. Відігнані Калаїдом і Зетом під час пошуків Золотого руна. Під захистом Іриди.
Горгони: Стено та Евріала. Доньки Форкія і Кето. Сестри грай. Двоюрідні сестри Іриди та гарпій. Компаньйонки Медузи. Мають кабанячі бивні, мідні кігті та зміїне волосся.
Єхидна — донька Геї й Тартара. Сестра Тифона. Наполовину жінка, наполовину водяна змія.
Тифон — гігантський змієподібний син Геї й Тартара. Брат Єхидни. Найперший і найгірший із усіх монстрів.
Харібда — жахлива творчиня неминучого виру. Донька Геї та Понта. Сестра Нерея, Форкія й Кето. Деякі вважають, що вона була матір’ю Скілли, з якою вона, здебільшого, нерозлучна в міфах. Ясону вдалось її уникнути279.
279 Але Одіссею пізніше це не вдалося.
Нащадки Тифона та Єхидни
Кавказький орел — птах, посланий Зевсом виривати печінку Прометея. Убитий Гераклом.