Гіппокоон — цар Спарти. Брат Тіндарея, якого він скинув із престолу. Убитий Гераклом за те, що допомагав Нелею у боротьбі проти нього.
Гіппомен — мегарський принц. Син Мегарея, онук Посейдона. За допомогою Афродіти зумів перехитрити Аталанту і завоювати її руку та серце. Батько (від Аталанти) Партенопея. Разом із Аталантою був покараний Афродітою за свою невдячність, а потім перетворений Кібелою на лева за мимовільне осквернення її храму.
Главк — цар Коринфу. Син Сізіфа і плеяди Меропи. Чоловік Евріноми. Можливий батько Беллерофонта. Після того, як його з’їли його власні коні, яких запрягали в його колісницю, він повернувсь як привид, відомий як «Жах коней».
Девкаліон — цар Криту. Син Міноса II і Пасіфаї. Брат Андрогея, Аріадни та Федри. Зведений брат Мінотавра. Влаштовує шлюб Федри й Тесея.
Дедал — геніальний винахідник, ремісник і архітектор. Нащадок Кекропа. Дядько, наставник і вбивця Пердіка. Знаходить притулок на Криті, де працює на Міноса II. Посередник злягання Пасіфаї з Критським биком. Творець Кносського лабіринту і (як дехто вважає) Талоса. Винахідник пілотованого польоту. Знаходить притулок на Сицилії, де його наймає Кокал. За його дизайн ванної кімнати можна померти.
Деліад (також відомий як Алкімен або Пейрен) — син Главка з Коринфа та Евріноми. (Зведений) брат Беллерофонта; сприйнятий ним за кабана і випадково вбитий.
Діктіс — рибалка. Брат Полідекта. Чоловік Данаї. Прийомний батько Персея.
Діомед — цар Фракії. Син Ареса. Згодований Гераклом своїм кобилам.
Діоскури («хлопці-близнюки Зевса»): Кастор (син Леди й Тіндарея) і Полідевк, або Поллукс (син Леди та Зевса). Брати Клітемнестри та Єлени. Зведені брати безлічі нащадків Зевса. Двоюрідні брати Деяніри та Мелеагра. Кастор займається бойовою підготовкою Геракла. Приєднуються до аргонавтів; Полідевк стає їхнім чемпіоном з боксу. Мисливці на Калідонського вепра. Рятують Єлену від небажаної уваги Піріфоя і Тесея; викрадають Етру, яка стала її компаньйонкою. Спільно катастеризовані як Близнюки.
Еагр — цар Фракії. Деякі вважають його батьком Ліна, Марсія та Орфея.
Еак — цар Егіни. Син Зевса та Егіни. Зведений брат безлічі нащадків Зевса. Чоловік доньки Хірона. Батько Пелея й Теламона. Разом зі своїми зведеними братами Міносом I і Радамантом стає одним із трьох суддів Підземного світу. Зачарований музикою Орфея.
Еврістей — цар Арголіди. Син Стенела та Нікіппи. Двоюрідний брат Геракла. Наказує йому здійснити подвиги, щоб спокутувати вбивство Мегари. Убитий Гіллом.
Евріт — цар Ехалії. Онук Аполлона. Батько Іоли та Іфіта. Учитель Геракла зі стрільби з лука. Відмовляє Гераклу в дозволі одружитися з Іолою. Відмовляє йому в проханні спокутувати вбивство Іфіта та крадіжку худоби. Зрештою був убитий Гераклом у помсту за ці образи.
Евріт і Ктеат (також відомі як Моліоніди) — сіамські близнюки. Сини Посейдона і Моліони. Зведені брати інших нащадків Посейдона. Племінники Авгія. Вбивці Іфікла. Розірвані надвоє Гераклом.
Еврітіон — цар Фтії. Один із аргонавтів. Мисливець на Калідонського вепра. Випадково вбитий своїм зятем Пелеєм, який потім успадковує його царство.
Евфем — син Посейдона. Онук Тітія. Вміє ходити по воді. Приєднується до аргонавтів. Стає помічником стернового після смерті Тіфія.
Егей — цар Афін. Чоловік Медеї. Батько (від Етри) Тесея та (від Медеї) Медея. Дядько Паллантидів. Використовує Критського бика, щоб позбутися Андрогея. Пробує зробити те саме з Тесеєм, потім намагається вбити його отрутою Медеї, перш ніж упізнає свого сина. Посилає Тесея як частину данини, що її вимагає Мінос II за його роль у смерті Андрогея. Стає фатальною жертвою синівської забудькуватості. Місце його смерті названо на його честь Егейським морем.
Едип («розпухла нога») — цар Фів. Син Лая (якого він мимоволі вбиває) та Іокасти (з якою мимоволі одружується). Батько Антигони, Етеокла, Ісмени та Полініка. Нащадок і предок проклятого дому. Антимед залишає його помирати немовлям за наказом Лая. Врятований Форбасом і Стратоном. Прийнятий Полібомі Меропою, які виховують його як власного сина. Тікає з Коринфа, бажаючи уникнути пророцтва Піфії. За допомогою хитрощів вбиває Сфінкса, стає спершу героєм, а потім царем Фів. Осліплює та виганяє себе з Фів після того, як дізнається про свої неприродні злочини, які передбачало пророцтво.