18 Подібно до відомого епізоду з легенди про короля Артура. В ньому Мерлін перетворює Утера Пендрагона на герцога Ґорлойса, чоловіка Ігрейни, і в такому вигляді той спить із нею та стає батьком Артура.
Якось увечері Зевс-Амфітріон, відповідним чином одягнений і припорошений з дороги, прибув на віллу та сказав щасливій Алкмені, що він із усім розібравсь у Мікенах. Захоплена подробицями того, як спритно він розв’язав усі проблеми, які вона доручила йому розв’язати, і радіючи, що він безпечно повернувся додому, вона запросила його до свого ліжка. Зевс розтягнув одну ніч на три, щоб отримати більше насолоди. Коли нарешті настав ранок, він пішов.
Того ранку Амфітріон — справжній Амфітріон — повернувся з Мікен і з подивом виявив, що Алкмена вже знала кожну подробицю його тріумфальної кампанії.
— Але ж ти розповів мені все вчора ввечері, мій любий, дурний чоловіче, — сказала вона. — А потім ми з тобою кохались — і, ох, як чудово ми це робили! Ми кохалися знову і знову з такою пристрастю та силою. Давай зробимо це знову.
Амфітріон кілька днів мандрував запиленою дорогою, що лежала між Тиринфом і Фівами, і так чекав саме таких любовних радощів, що відкинув її дивні коментарі та вдячно стрибнув у ліжко.
Коли вони закінчили, Алкмена не могла не відзначити відмінність між любовними заняттями Амфітріона того ранку й попередньої ночі.
— Ти, мабуть, жартуєш, — сказав Амфітріон. — Минулої ночі я ще був у дорозі. Запитай у мого загону.
— Але ж...
Вони довго розмовляли між собою і вирішили, що тільки Тіресій був достатньо мудрим і проникливим, аби пролити світло на цю загадку. Тіресій нічого не бачив своїми очима, але все бачив своїм пророчим розумом.
Незрячий фіванський провидець вислухав їхні окремі розповіді про події останнього дня.
— Першим гостем у вашому ліжку був Небесний батько, Зевс, — сказав він Алкмені. — І зараз усередині вас відбувається дещо дивовижне.
Він був повністю правий. Переспавши з Зевсом та Амфітріоном у швидкій послідовності, вона завагітніла від кожного з них. В її лоні зароджувалися близнюки, двоє синів — один від Зевса, а інший від Амфітріона. Це явище поліспермії є досить поширеним у таких ссавців, як коти, собаки та свині, але рідко зустрічається в людей. Рідко, але все ж зустрічається. Його називають гетеропатернальною суперфекундацією19.
19 «Хоча цей звук і викликає жах», — як могли б співати Мері Поппінс і сажотрус Берт.
На горі Олімп нічого з цього не залишилося непоміченим Герою. Ніколи ще Цариця небес не була такою розлюченою через одне з захоплень її чоловіка. На її думку, його стосунки з Семелою, Ганімедом, Іо, Каллісто, Данаєю, Ледою та Європою були нічим порівняно з цією жахливою та принизливою зрадою. Можливо, це була та сама зайва зрада, хтива соломинка, яка зламала спину верблюда, можливо, вона відчула, що тут втрутилися справжні почуття Зевса, можливо, вона почувалась особливо приниженою через те, що все це сталося через сон, яким вона поділилася з ним. Тож із якоїсь своєї причини непримиренно мстива Гера спостерігала за тим, як Алкмена наближалася до пологів, і вирішила зробити все можливе, щоб знищити плід такого образливого союзу.
Гера могла покластися — звісно, могла — на те, що саме марнославство її чоловіка дасть їй першу можливість для помсти. Це сталося в ніч перед тим, як Алкмена мала народити, коли Цар богів забагато випив на горі Олімп. Зевс, будучи Зевсом, не зміг втриматися.
— Наступна дитина, народжена домом Персея, правитиме всією Арголідою, — випалив він.
— Ти справді так вважаєш, чоловіче? — швидко сказала Гера.
— Певна річ, що так.
— Присягнися перед усіма.
— Справді?
— Якщо ти так вважаєш, присягнися.
— Гаразд, — сказав Зевс, спантеличений такою серйозністю, але впевнений, що нічого не може піти не так. Адже Алкмена збиралася народити будь-якої миті. — Я проголошую перед усіма вами, — сказав він гучним, чітким голосом, — що наступна дитина, яка народиться в роду Персея, правитиме Арголідою.
Ви пам’ятаєте іншого сина Персея в Мікенах, Стенела? Гера знала, що його дружина Нікіппа також завагітніла, хоча це сталося лише сім місяців тому. Цієї обставини було б достатньо, щоб поставити в глухий кут більшість людей, але Гера не належала до більшості людей. Вона була богинею подружньої вірності, Царицею небес і, більше того, скривдженою дружиною. Поки у неї була на щось воля — а ніхто ще ніколи не мав сильнішої волі — вона знаходила спосіб.