Приголомшена Ейлейтія підскочила.
— Цього не може бути! — вигукнула вона. — Покажи мені!
Надто пізно вона зрозуміла, що її обманом змусили встати й розвести ноги. Крізь відчинені двері вона побачила Алкмену, яка за допомогою Хісторіди розсунула свої ноги й тужилася. Спершу один, а потім другий хлопчик з’явилися на світ і наповнили покої здоровим галасом. Щільно загорнувшись у свій плащ, Ейлейтія втекла з місця події. Вона добре знала, яким великим буде гнів Гери.
Коли Гера дізналася про те, що сталось, її справді охопила неймовірна лють. Жорстоким помахом своєї руки вона перетворила нахабну інтриганку Галантіду на ласку22.
22 Хісторіда якимось чином уникла її гніву. Можливо, їй вистачило розуму, щоб сховатися.
Вона ще ніколи не почувалася такою обдуреною та приниженою. І в цю мить вона заприсяглась у вічній ворожнечі до сина Алкмени від Зевса.
Але який із близнюків був від Зевса, а який — від Амфітріона? Вони обидва були гарними немовлятами: енергійними, сильними і — як і слід було очікувати — через вісім днів затримки пологів — здоровенними. Люблячі батьки назвали першого близнюка з утроби матері Алкідом на честь його діда Алкея, сина Персея, іншого вони назвали Іфіклом23. Вони не могли визначити на око, хто з них був сином смертного, а хто — сином бога.
23 «Іфі-» означає «сильний» або «могутній» (напр., Іфігенія, «сильнонароджена»), а «-клес» (повне закінчення імені в оригіналі) означає «гордість» або «слава». Також «іфі» є єгипетською одиницею виміру сухих речовин, знайомою грекам, яка приблизно відповідає 1-1,5 галона (4,5-6,75 літра). Можливо, його навіть охрестили «славною півпінтою».
Але вже доволі скоро вони дізнаються, хто з них був сином Зевса.
Змії в колисці
Вілла, яку цар Креонт передав для користування Амфітріону й Алкмені під час їхнього проживання у Фівах, тихо стояла в місячному світлі. Лише найбільш уважний вартовий із найкращим чуттям зміг би помітити, як висока трава по зовнішньому периметру злегка розступилася, поки дві бірюзові змії повзли газоном у напрямку тераси.
Гера не хотіла втрачати час, аби помститися зухвалому смертному немовляті, яке наважилося вчинити проти неї злочин, дозволивши собі народитися. Не замислюючись над тим, хто з близнюків був підлим нащадком її чоловіка, вона відправила на віллу двох отруйних змій, які мали вбити їх обох.
Стурбована ласка безсило спостерігала за тим, як вони ковзали терасою до кімнати зі сплячими немовлятами. Галантіда нічого не могла зробити, окрім як молитися й сподіватися на краще.
Наступного ранку Амфітріон і Алкмена прокинулися від істеричних криків Хісторіди.
— О, вставайте, вставайте! — спонукала вона їх, стягуючи ковдри з їхнього ліжка.
Стривожені, вони пішли слідом за верескливою дівчиною до кімнати близнюків, де перед ними постало неймовірне видовище. Двоє немовлят лежали у своїх колисках. Обличчя одного було перекошене від страху і червоне від крику.
Друге немовля лежало на спині, бовтаючи ногами в повітрі. У кожному маленькому кулачку малюк стискав задушену гадюку. Він глянув на своїх батьків, коли вони подивилися вниз, і помахав їм мертвими зміями, наче це були іграшки, булькаючи від задоволення24.
24 Було б приємно думати, що це були гримучі змії та що цей дивовижний випадок започаткував звичай дарувати новонародженим брязкальця, щоб вони ними махали, але, на жаль, немає ніяких доказів того, що цей вид змій колись існував за межами Америки.
— Що ж, — сказав Амфітріон, переводячи погляд із одного малюка на іншого. — Думаю, тепер ми можемо з упевненістю сказати, хто з них є сином Зевса.
— Алкід.
— Саме він.
— Це все справа рук Гери, — сказала Алкмена, взявши на руки Іфікла і заспокоюючи його перелякані ридання. — Вона послала цих змій. Вона не зупиниться ні перед чим, аби знищити моїх синів.
— Це несправедливо стосовно Іфікла, — розлютивсь Амфітріон, узявши за підборіддя свого справжнього сина. — Ми маємо ще раз порадитися з Тіресієм.
Того вечора вони вирушили до нього за порадою. Поки їх не було вдома, бог Гермес безшумно прокрався в дитячу кімнату, взяв Алкіда з його колиски, полетів із ним на Олімп і віддав його Афіні, яка вже чекала там.
Два боги прокрались у кімнату, де спала Гера. Афіна обережно опустила малюка Алкіда на її груди. Він одразу почав смоктати. Але він смоктав її цицьку з такою силою, що Гера прокинулася з криком болю. Вона подивилася вниз, відірвала Алкіда від свого соска і з огидою відкинула його від себе. Молоко розбризкалося з її соска по нічному небу великою аркою, і ці краплі перетворилися на зірки. Зірки, які з того часу стали відомі як Чумацький шлях25.