27 Або, як би називали природу та долю греки, фізис і мойра.
Проте можна сказати з упевненістю та захопленням, що на той час, коли він став підлітком, Геракл був найвищим, найширшим, найсильнішим і найшвидшим юнаком у світі. Ті боги, які захищали його, тепер виступили зі знаками своєї прихильності, щоб спорядити його до життя, сповненого битвами, випробуваннями та витривалістю. Афіна подарувала йому мантію, Посейдон дав йому чудових коней, Гермес — меч, Аполлон — лук і стріли, а Гефест — найбільш дивовижний нагрудник зі щирого золота.
Зростаюча репутація парубка була зміцнена вбивством лютого лева на горі Кітерон, коли йому було тільки вісімнадцять років28. Протягом сорока дев’яти днів він вистежував цю жахливу істоту, тоді як щоночі цар Феспії, вдячний Феспій29, чиє царство найбільше страждало від цього страшного лиха, винагороджував Геракла за його героїчні зусилля, відправляючи йому щоночі одну зі своїх п’ятдесяти дочок.
28 Назва окремої гори та гірського масиву, до якого вона входить. Ця гора була священною для Діоніса, саме тут цар Пентей був розтерзаний на шматки своєю матір’ю та тітками, а Актеон — своїми собаками. Кітерон відіграє важливу роль, як ми побачимо згодом, у житті та трагічній долі Едипа.
29 Не плутати з іншим Феспісом, який був історичною постаттю та найпершим актором Греції.
Коли нарешті настав п’ятдесятий день, Геракл загнав лева в кут і вбив його. Тієї ночі, насолодившись п’ятдесятим спалахом пристрасті з п’ятдесятою донькою царя, Геракл вирушив додому. Кожна донька народила дитину чоловічої статі, а найстарша та наймолодша дівчата народили близнюків. Вийшло по сину на кожен тиждень року. Геракл був таким же мужнім і сильним під час своїх любовних занять, як і під час своїх полювань.
Після свого повернення Геракл самотужки захистив Фіви від нападу царя Ергіна з Орхомена. Жителі Фів вже й так пишалися Гераклом, але тепер їхня гордість перетворилася на благоговіння. Вони шанували його як найвеличнішого фіванця з часів свого героя-засновника Кадма. Якби вони це вирішували, Геракл правив би ними як цар. Проте у Фівах вже був цар Креонт, який був достатньо розумним з політичної точки зору, щоб запропонувати Гераклові руку своєї доньки Мегари30.
30 Ми знову зустрінемося з Креонтом, коли розповідатимемо історію Едипа.
Усе здавалося таким чудовим у житті молодого Геракла. Його слава росла й поширювалася, минали щасливі роки, протягом яких вони з Мегарою стали батьками сина і доньки, і так Геракл досяг повної зрілості, ставши відданим чоловіком і батьком, а також дуже ймовірним спадкоємцем фіванського престолу.
Злочин і кара
Життя Геракла у Фівах було майже сучасним за своїми ритмами. Щодня він цілував свою дружину Мегару та дітей на прощання й ішов на роботу, де вбивав монстрів і скидав тиранів. Сучасні люди знаходять менш радикальні способи перемагати своїх конкурентів і здичавілих колег — дракони, яких ми вбиваємо сьогодні, є більш метафоричними, аніж реальними, — але наші робочі рутини не так сильно й відрізняються.
Одного доленосного вечора Геракл повернувся на свою сімейну віллу, на порозі якої його зустріли два маленькі, але люті демони з палаючими очима. Він негайно кинувся на них, повалив їх на землю, зламав їм спини й бив по їхніх верескливих головах, поки вони не лишилися лежати розчавлені та мертві біля його ніг. Раптом на нього з дому з криками вискочив великий дракон, із пащі та ніздрів якого палахкотів огонь. Геракл кинувся на нього, обхопив руками його лускату шию і стиснув її щосили. Тільки коли чудовисько сконало і замертво впало на землю, Гера розвіяла туман ілюзії, який вона на нього наслала. Поглянувши вниз, він тепер із жахливою ясністю побачив, що драконом, якого він убив, була насправді його дружина Мегара, а двома демонами були його улюблені діти.
Це було одне з найжорстокіших втручань Гери, що свідчило про незбагненну глибину її ненависті. Вона дедалі більше засмучувалася, дивлячись на те, як її ненависний ворог живе таким щасливим і повноцінним життям. Тож вона вирішила довести Геракла до стану абсолютної нікчемності, в одну швидку й незворотну мить забравши у героя все, що мало для нього значення. Вона забрала не лише тих, кого він любив найбільше, а і його репутацію. Коли поширилася новина про те, що він зробив, люди перестали говорити з ним і наближатися до нього. Він був проклятий. «Від героя до нуля» — сьогодні це вже заїжджена фраза, але ще ніхто до Геракла так швидко не переходив від загальної любові й захоплення до відрази й презирства.