4 Що просто означає «тенета».
Через два дні вони висадилися на Серіфосі, рідному острові Діктіса. Він повів Данаю та Персея до свого маленького будиночка за дюнами.
— Моя дружина померла, народжуючи хлопчика, тож, можливо, Посейдон послав вас замінити їх — не те, щоб я мав на увазі... — поспішно додав він зі збентеженням в голосі. — Я, звичайно, не сподіваюся на... Я не висуваю до вас ніяких вимог як до...
Даная розсміялась. Атмосфера непідробної доброти й простоти була саме тим, що їй було потрібно для виховання дитини. У її житті не вистачало щирої турботи.
— Ви надто добрий, — сказала вона. — Ми приймаємо вашу пропозицію, чи не так, Персею?
— Так, мамо, як скажеш.
Ні, це не диво немовляти, яке розмовляє. На Серіфосі минуло сімнадцять років. За цей час Персей виріс у прекрасного, сильного юнака. А завдяки своєму прийомному батькові Діктісу він став упевненим і вправним рибалкою. Стоячи в човні у хвилюючому морі, він міг протнути списом вертку рибу-меч, а також вихопити пальцями форель зі швидких вод струмка. Він бігав швидше, кидав далі та стрибав вище, ніж будь-який інший юнак на Серіфосі. Він займався боротьбою, їздив верхи на диких ослах, міг подоїти корову та приборкати бика. Він був імпульсивним, а іноді, можливо, навіть трохи хвалькуватим, але його мати Даная мала повне право пишатися ним і вважати його найкращим і найсміливішим хлопцем на острові.
Простота дому Діктіса здалася Данаї ще більш дивовижною, коли вона дізналася, що цей скромний рибалка був братом царя Серіфосу Полідекта. Правитель острова був цілковитою протилежністю Діктіса — він був пихатим, жорстоким, нечесним, жадібним, хтивим, екстравагантним і вимогливим. Спершу він не звернув особливої уваги на гостю Діктіса. Однак протягом останніх кількох років його чорне серце дедалі дужче збурював потяг до прекрасної матері того хлопця, того зухвалого хлопця.
Персей мав інстинктивну манеру ставати між своєю матір’ю та царем, що сильно його дратувало. Полідект мав звичку заходити у гості, коли знав, що його брата не буде вдома, але щоразу, коли він це робив, поруч був нахабний Персей:
— Мамо, мамо, ти бачила мої сандалі для бігу?
— Мамо, мамо! Підійди до кам’яного басейну та заміряй час, поки я буду затримувати під водою дихання.
Це дуже сильно його розлючувало.
Нарешті Полідект знайшов спосіб відіслати Персея подалі.
Для цього він вирішив використати марнославство, гордість і пихатість юнака.
Усім молодим чоловікам острова було надіслано запрошення до палацу, де мав відбутися святковий бенкет з приводу рішення Полідекта одружитися з Гіпподамією, донькою короля Пізи Еномая5. Це був сміливий і несподіваний крок. Подібно до того, як оракул передрік, що царя Аргоса Акрісія вб’є його онук, так само він сказав Еномаю, що його вб’є його зять. Аби запобігти одруженню своєї доньки, цар викликав усіх претендентів на її руку для змагання на колісницях, і того, хто програвав, позбавляли життя. Еномай був найкращим візником у країні, тож дерев’яні кілки, що огороджували поле для перегонів, прикрашали голови вже понад дюжини колись сповнених надії молодих чоловіків. Але Гіпподамія була дуже красивою, а Піза — дуже багатою, тож женихи продовжували свататися до неї.
5 Не італійська Піза з Пізанською вежею, а місто-держава на північному заході Пелопоннесу. Перегони за руку і серце Гіпподамії мали тривалі наслідки, які звучали аж до кінця міфічної ери та завершення Троянської війни. Але їхні подробиці розповім іншим разом.
Даная була рада почути, що Полідект нарешті наважився на шлюб. Вона вже тривалий час почувалася некомфортно в його присутності, тож неочікувана новина про те, що його серце належить іншій, принесла їй велике полегшення. І як це було люб’язно з його боку запросити її сина на бенкет та продемонструвати, що між ними немає образ.
— Бути запрошеним на бенкет до царя — це велика честь, — сказала вона Персею. — Не забудь чемно подякувати йому. Не пий надто багато і старайся не говорити з повним ротом.
Полідект посадив юного Персея на почесне місце одесную від себе і постійно наповнював його чашу міцним вином. Він зловив юнака у свої сіті так само, як сам Персей зловив би рибу.
— Так, ці перегони на колісницях, безперечно, будуть викликом, — сказав він. — Але кожна з найкращих родин Серіфосу пообіцяла мені коня для моєї команди. Чи можу я подивитися на коней, які є у вас і вашої матері?..
Персей почервонів. Його бідність завжди була для хлопця джерелом приниження. Всі юнаки, з якими він грав у спортивні ігри, боровся, полював і бігав за дівчатами, мали слуг і стайні. А він усе ще жив у кам’яному будиночку рибалки за дюнами. У його друга Пірро був раб, який махав над його ліжком віялом, коли ночі були надто спекотними. Персей спав на піску, і скоріше за все його міг розбудити укус краба, аніж дівчина-служниця з кухликом свіжого молока.